Творче життя заслуженого діяча мистецтв Юлія Синькевича склалося щасливо. Він відбувся як скульптор, здобув визнання. Його мистецтво розвивалося у часі. Ось і зараз, як каже Юлій Львович, «на старості», виграв конкурс на кращий проект монумента соборності України. А скільки тепер його пам'ятників стоїть у різних куточках світу — важко й полічити. І все ж та, перша робота — пам'ятник Тарасовi Шевченку в Москві — чи не найвдаліша. Робота, яка принесла її авторам — молодим скульпторам Юлію Синькевичу, Михайлу Грицюку, Анатолію Фуженку, архітекторам Анатолію Сніцарєву і Юрію Чеканюку — таку гучну славу. І це лише через два роки після закінчення художнього інституту.
Нині відомому в усьому світі пам'ятнику — 41 рік. А з його авторів серед живих, на жаль, лишився тільки Юлій Синькевич.

Позавчора ввечері (у вранішні години понеділка за київським часом) у Голлівуді відбулася 78-ма церемонія вручення «Оскарів» — найпрестижніших кінематографічних нагород США та світу. Після традиційного проходження червоним килимом зірки зайняли всі 3400 місць театру «Кодак». Відтак на сцені шириною 34 та глибиною 18 метрів розпочалося барвисте видовище з посмішками й сльозами переможців, які підіймалися на сцену отримати почесну статуетку та виголосити промову. Впродовж вечора глядачі прослухали «вживу» п'ять композицій, які змагаються за «Оскар» в категорії «Краща пісня, написана спеціально для фільму». Найбільше завів зал реп про сутенерів із купою танцівників та напівголих дівок на сцені; його автори й отримали «золотого чоловічка».