Більшість людей зранку у вихідний мають можливість поспати подовше, мені ж довелося пхатися на чергову олімпіаду. Цього разу районного рівня з правознавства. Напередодні провела вечір за підручниками, вночі — подушка з підручників (а якщо і дійсно це щось дасть?)...
Йшла не для того, щоб зробити приємне своєму вчителю і не для того, щоб захищати так звану честь школи (для більшості однолітків ці слова стали вже давно порожнім звуком). Просто хотілося довести, що знаю предмет, особливо після того, як вчитель iз права висловив свої сумніви щодо моїх можливостей.
Мороз. Чекаємо на зупинці свого викладача. Звичайно, не дочекалися, тому вирішили добиратися самі. На місці нашу веселу компанію розігнали по різних кабінетах. За «тюремника», особу, яка мала за нами наглядати (очевидно, слідкувати, щоб ніхто не списував), була тітка, яка всім своїм виглядом показувала, до якого їй місця ми, олімпіада і все на світі. Потім до кабінету влетів страшний вусатий дядько і, замість того щоб привітатися, почав кричати. То він так просив відкласти сумки і повідключати мобілки.
На завдання чекали десь півгодини. Тим часом виявилося, що «тюремник» наш напідпитку, тож ця олімпіада стала не тільки випробуванням знань, а й нервів та нюху. Той самий вусатий дядько нарешті приніс завдання. Виявились вони дещо незвичними, ми такого не вчили. Але що поробиш? Це ж олімпіада. Писала, поки не виявила, що то завдання для наступного класу. Вирішила спитати, чи нема тут якоїсь помилки, на що «наглядачка» відповіла: «А ты что, ничего не знаешь?» Мабуть, дуже їй цього хотілося. Тож я сказала, що знаю абсолютно все. Зрештою, вусатий дядько таки приніс потрібне завдання.
Більшість із нашої компанії проти російської мови як другої державної. Нас цілком задовольняє те, що єдиною державною мовою є українська. Але виявилося, що самі викладачі вважають це не обов'язковим. Нам повідомили, що олімпіадну роботу можна писати українською або російською мовою, на результат це не вплине. Сказали також, що в разі використання інших мов потрібно попередити — щоб запросили перекладача. Саме тоді в мене виникла ідея — написати всю роботу англійською, та завадило незнання термінів.
Я, як і відчувала, місця не зайняла. Та випробування олімпіадою мало і позитивні наслідки — незначне, але все-таки підвищення оцінки з предмету і прикольну тему для публікації.
Марічка ЛОТОЦЬКА,
учениця 9-го класу київської школи.