Наймасовіша у світі гра, як відомо, існує для уболівальників. При цьому лише незначна їх частка любить футбол настільки, що розуміється на таких «складних» поняттях, як тактика чи стратегія. Переважній більшості фанів потрібен адреналін, який виникає при позитивному результаті улюбленої команди. А ось коли уболівальницький стиль бере на озброєння журналіст — це вже проблема. Завдяки таким фахівцям коло людей, які в товариському матчі збірної України в останній день зими побачили лише «нудну гру», збільшується у багато разів.
Насправді ж при оцінці зустрічі Азербайджан — Україна потрібно врахувати дві позиції. Перша — о цій порі вибір суперника в Європі для заповнення «вікна» ФІФА був обмежений. Шукати спаринг далеко від своїх рубежів було б невиправдано, бо тривалі перельоти й акліматизація негативно вплинули б на наших футболістів, які лише готуються розпочати весняну частину сезону. З цього, до речі, випливає і другий аспект, який потрібно врахувати: відсутність ігрової практики і різний рівень готовності «збірників». Наголосити потрібно ще раз і на тому, що ігровий рівень виконавців залежить від роботи в клубах. Скільки вже про це казали: головний тренер національної збірної не готує футболістів, а робить із них за обмежений відрізок часу колектив однодумців. Тож у цьому сенсі відмовлятися від вояжу в Баку було не варто. І хоча Олег Блохін напередодні казав, що нічого не чекає від цієї гри, справжня мета поїздки в Закавказзя була в інших його словах: «Ми вже понад чотири місяці не збиралися разом». Нагадаємо, що чи не найважливішим чинником тріумфального виходу українців на чемпіонат світу-2006 став чудовий мікроклімат у колективі, який будувався на тому, що кожен повірив у власні сили. І в цьому сенсі поєдинок з азербайджанцями став-таки кроком уперед.
Хай на лаві запасних залишилися Кучер і Свідерський, хай не зміг яскравою грою за обмежений час використати свій шанс Серебренников, але хто не погодиться з тим, що Калиниченко у московський «Спартак» повертається «на крилах», бо у нього вийшов не лише красивий удар у поперечину на другій хвилині матчу, а й гра в цілому? А 20-річний голкіпер Шуст, який не зіграв ще жодного матчу у вищій лізі, але слідом за єврокубками дебютував і в збірній, — це хіба не психологічний прорив для гравця? І не так важливо, що в Богдана Шуста практично не було роботи в цій грі, найголовніше — він одержав підвищену мотивацію на найближчі місяці.
Щодо самої гри, то на її зміст вплинуло кілька чинників: команди грали на не зовсім якісному газоні, у господарів була додаткова мотивація — показати себе новому тренеру Шахіну Дінієву, а латиш Сіпайло судив гру так, як це завжди було в Баку за радянських часів. Перший фактор пояснює відсутність комбінаційної гри у команди, яка діяла «першим номером». Хоча, враховуючи все, українці створили достатньо гольових нагод — крім удару Калиниченка, пригадується «постріл» Реброва без підготовки у сантиметрах від стійки воріт, прицільні удари головою Беліка та Федорова. Ще два моменти, які могли завершитись голами у ворота Велієва, відверто «запоров» арбітр. У першому випадку він не помітив гру азербайджанця рукою після небезпечного пострілу Несмачного, а в другому — удар ззаду по ногах Беліка, коли той у штрафному майданчику зробив замах для удару по порожніх воротах після помилки голкіпера азербайджанців.
З усього висновок: нулі на табло цього товариського матчу абсолютно не значать, що Олегу Блохіну та збірній загалом цей спаринг нічого не приніс. А вже уболівальникам обирати, що їм ближче: стиль «Шахтаря», який демонстрував привабливий футбол на «Кубку Першого каналу» і провалив протистояння з «Ліллем» у Кубку УЄФА, чи традиція Блохіна, який не дає «результату» і видовища у «товарняках», але досягає мети у офіційних матчах. Єдине, що справді непокоїть — наступну перевірку збірна проведе аж у червні, коли зустрінеться з італійцями та люксембуржцями лише напередодні першого матчу ЧС-2006.
P.S. У вівторок контрольний матч провела й молодіжна збірна України. Підопічні Олексія Михайличенка на виїзді переграли команду Ізраїлю з рахунком 1:0. Голом на 20-й хвилині відзначився Олександр Яценко. Подробиці зустрічі з місця подій — у завтрашньому номері «УМ».
ПІСЛЯМОВА
Олег Блохін, головний тренер збірної України:
— Думаю, що на даному етапі це була нормальна гра. Ми перевіряли наших гравців після того, як понад чотири місяці не збиралися разом. Вважаю, що в багатьох моментах арбітр не розібрався і врешті зламав гру, через що гравці могли зазнати травм.
Перший тайм для нашої команди був «пристрілочним», а другий, вважаю, вдався нам більше. Хлопцям можна подякувати. Оскільки зараз кінець лютого і команди лише завершують підготовку на зборах, ми очікували ще гіршої готовності.
Збірна Азербайджану сьогодні діяла з великим бажанням. Якщо наші гравці в кількох епізодах «прибирали» ноги, то суперники повністю віддавалися грі.
Хоч якою була ця гра, але в нас є обов'язки перед спонсорами. У даному випадку йдеться про те, що Шевченко, Ребров і Воронін повинні знятися у рекламному кліпі. Шевченко навіть не прилетів у Баку, а завтра-післязавтра на знімальний майданчик відправляться Воронін і Ребров. Як бачите, ми вийшли на новий рівень (компанія «Київстар» стала титульним спонсором за 7,5 млн. доларів і ще 2 млн. передбачила як преміальні за успішний виступ на ЧС-2006. — Авт.)
ТАБЛО
Азербайджан — Україна — 0:0
Баку. Стадіон ім. Тофіка Бахрамова. 10 000 глядачів
Суддя — Андрейс Сіпайло (Латвія)
Азербайджан: Велієв, А. Мамадов, Соколов, Башишов, Каримов, Султанов (Е. Мамадов, 69), Аббасов (Абдулаєв, 63), Садихов, Гурбанов (Надиров, 69),
Імамалієв (Нурієв, 86), Набієв (Гулієв, 83)
Україна: Шуст, Несмачний, Федоров, Єзерський, Русол (Ващук, 46), Ротань (Серебренников, 56), Гусєв (Воробей, 46), Воронін (Ребров, 46) , Белік, Гусин (Шелаєв, 67), Калиниченко (Назаренко, 76)
Попередження: Башишов, 43 — Белік, 70; Єзерський, 81