Ніколи не пізно сісти...

01.03.2006

      Без знання комп'ютерної грамоти в наш час технічного прогресу — ніяк. Вмієш користуватися комп'ютером та інтернетом — не втратиш нагоди знайти кращу роботу, отримати підвищення тощо, не вмієш — рано чи пізно ризикуєш потрапити в немилість або принаймні упустити добрий шанс. І поки у нашій країні, яка «прямує в Європу», мільйони громадян комп'ютера і в очі не бачили, у, здавалося б, неблагополучній і за багатьма параметрами безнадійно відсталій від України Індії до розуміння тієї надважливої ролі, яку в сучасному світі відіграє ця «розумна бляшанка», приходять навіть уродженці позаминулого сторіччя.

      Індійська бабуся зі штату Керала, якій скоро виповниться 107, мабуть, є найстарішою у світі слухачкою курсів комп'ютерної грамотності. Як повідомляє газета «Таймс оф Індія», старенька сама захотіла ходити на безкоштовні комп'ютерні курси, організовані місцевим панчаятом (аналог нашої сільради), і на перший урок з'явилася без сторонньої допомоги. Як зазначає видання, бабця, яка є найстаршою членкинею родини із 56 осіб, дуже швидко схоплює пояснення викладача і страшенно задоволена, що вже збагнула, для чого потрібні монітор, клавіатура й миша.

      До слова, на сьогодні Індія, в якій сотнi тисяч людей ледве виживають на межі голодної смерті, гинуть від зовсім не страшних для цивілізованих країн хвороб і потерпають від антисанітарії, є одним зі світових лідерів за кількістю інтернет-користувачів, поступаючись у цьому лише США, Китаю та Росії. Втім не варто забувати й про те, що населення Індії вже перевалило за мільярд...