Князь Володимир на чолі «российского отечества»

      23 лютого в український кінопрокат вийшов так званий «православний блокбастер» — повнометражний російський мультфільм «Князь Владимир». Цікаво, що рекламний баннер мультика, розміщений, зокрема, на українському сайті osvita.org.ua, має доволі дивний вигляд. «Унікальна подія у вітчизняній анімації! Новий історичний мультиплікаційний фільм заснований на реальному літописному сюжеті — в кінотеатрах з 23 лютого». Далі українською мовою перераховано творців стрічки й описано сюжет. «У цьому фільмі чарівна нитка казки протягнеться з того далекого часу в нинішнє століття, щоб наш сучасник відчув свою причетність (? — Авт.) до великої історичної спадщини. Тому ми, звертаємося до кожного зі словами: «Це твоя історія!». Далі російські «місіонери» розповідають, що 1999 року проект підтримав і схвалив Д.С. Ліхачов, а за кілька місяців до того вперше в історії вітчизняної (?!) анімації благословив Патріарх Московський і всея Русі Алексій ІІ.

      «Який це був час, що із себе представляла Русь Х століття, що за люди населяли ці безкрайні простори, якими були обряди, костюми, яка панувала атмосфера — от у чому хотілося розібратися. (...) Це фільм про вибір шляху й подвиг в ім'я великої мети», — читаємо далі цей кострубато перекладений українською мовою текст сайту. Як ви вже здогадалися, цей текст — єдине, з дозволу сказати, українське, що є у цій стрічці. Костюми, персонажі, характери, тло, історичне тлумачення не має нічого спільного ні з реальною історією, ні, тим більше, з патріотичним вихованням сучасних українських дітлахів. Мова персонажів, пафос стрічки — все просякнуте «российской идеей», а супроводжується мультиплікаційний ряд характерним вокалом Ніколая Расторгуєва з групи «Любе» й Натальї Княжинської. Озвучують героїв Сергій Безруков, Лев Дуров та інші зірки російського кіно. Музику до фільму написав відомий виконавець та дослідник російського фольклору Сергій Старостін. Це справді ключова постать російської етнічної музики. Над стрічкою протягом 7 років працювало понад сто осіб. Загальний бюджет фільму — п'ять мільйонів доларів. Крім того, з 2000 року існує потужна державна підтримка проекту. Студія «Солнечный дом», створена в травні 1999 року спеціально під цей проект, нині є добре оснащеною виробничою організацією із солідним штатом. В її плани входить створення повнометражної анімації та популярних освітніх серіалів iз російської історії.

      «Цей фільм про справи стародавні, коли стольний Київ і багатий Новгород, міцний Мінськ і лісовий Муром, північна Ладога й Тмутаракань на Чорному морі, й інші багато міст були в єдиній державі — Київській Русі. І говорили русичі однією мовою...» — продовжує «вішати локшину» на «хохляцькі» вуха сайт «Князя Володимира». Не треба бути доктором історичних наук, щоб здригнутися від імперської тенденційності, брехливості й політичної заангажованості наведених вище слів. Бо якщо русичі й говорили однією мовою, то цього аж ніяк не скажеш про племена, які населяли інші перераховані авторами сайту території. Та й одяг, звички, фольклор і кухня були у цих племен таки кардинально різні, чого мульфільм жодним чином не показує. Залучити до співпраці українських фахівців і консультантів сусіди, як завжди, не вважали за потрібне.

      Найприкметніше, що цього разу традицію субординації прем'єрних показів московської продукції було порушено. Зазвичай російські прем'єри бодай на тиждень випереджають аналогічні прем'єри в Україні. Для «православного блокбастера» зробили виняток. І в Росії, і в Україні мультик вийшов у прокат «в День защитника Отечества, 23 февраля».

      Цікаво що навіть діячі Росії не можуть не помітити політичного підтексту нового мультфільму. Так, Вадим Зельбін (www.gazeta.ru) розцінює цей мультик як продукт винятково політичний. Друга частина стрічки має вийти в прокат напередодні президентських виборів у Росії. Наївно вважати, що перша частина профінансованого сусідньою державою проекту з'явилася із запізненням. Навпаки, дуже навіть вчасно, перед парламентськими виборами в Україні. Адже росіяни у цей час, як ніколи, прагнуть «підтримати» й «наставить на путь истинний» недорікуватого «молодшого брата». За словами пана Зельбіна, з «Князя Володимира» вийшов не історичний мультфільм, а «конспект древньоруської історії, написаний сучасним рольовиком, що наївся мухоморів і начитався слов'янського фентезі».

      «УМ» звернулася по коментарi до начальника департаменту відео-кінопрокату при Міністерстві культури і туризму України пані Лідії Клименко, поцікавившись, чи перед тим, як рекомендувати російський мультфільм до широкого прокату на території України, хтось із вітчизняних експертів переглядав стрічку на предмет того, чи відповідає вона нашим законодавчим нормам? Адже, навіть закривши очі на те, що продукт не продубльований державною мовою, неможливо не звернути увагу на політичну заангажованість фільму і на тенденційне трактування історії. Схоже, у Міністерстві культури ще не звикли експертувати мультики сусідньої держави, за старою звичкою, цілком довіряючи «старшому братові». Тому Лідія Андріївна пообіцяла, що цього тижня неодмінно збере експертну раду і повідомить нашому кореспондентові її рішення.

      Однак зрозуміло, що хоч яке б рішення прийняла постфактум експертна рада Міністерства культтуризму, воно вже не вплине на ситуацію. Угоди з кінотеатрами України навряд чи скасовуватимуть, і фільм успішно «докатається», традиційно перекачавши грошики наших громадян до скарбниці Російської Федерації. А заодно дасть нашим дітлахам сумнівний урок історії, озвучений «патріотичними» голосами із серіалу «Бригада» і гурту «Любе». Що стосується вітчизняного законодавства, то вже з 1 вересня цього року 20 відсотків іноземних фільмів в українському прокаті мають бути продубльовані державною мовою, з 1 січня 2007 року, відповідно, — 50 відсотків, а із липня 2007 року — 70 відсотків кінопродукції мають бути адаптовані до українського ринку. Цікаво, що в Україні поки що відсутня база для здійснення повноцінного дубляжу.

      Тим часом лише у Києві російський «православний блокбастер» показують у десяти кінотеатрах.

ДО ТЕМИ

      День захисника вітчизни (23 лютого) замість «дня совєцкой арміі» заснований Президентом Леонідом Кучмою у 1999 році на прохання громадських організацій та ветеранів війни. За дивним збігом обставин саме того ж року в Російській Федерації було засновано студію «Солнечный дом» спеціально для створення «освітнього мультиплікаційниого проекту» «Князь Володимир», підтриманого в Росії на державному рівні.

      Ще один «чоловічий» день — День Збройних сил України — був встановлений ВР 6 грудня 1993 року, в день ухвалення 1991 року Закону України «Про Збройні сили України». Проте цей день у нас чомусь не надто прижився. Зате 23 лютого у сусідньої держави є чудова нагода впарити пропагандистський продукт українським дітям, а заодно ще й повернути у державний бюджет Росії грошенята з прокату агітаційного мультяшного продукту. Така собі «мзда» в російську армію. Дуже доречно. Адже вже триває робота над створенням другої частини повнометражного мультфільму, що має вийти в прокат 2008 року.