На Черкащині молочна криза найбільше вдарила по виробниках молока: як водиться, крайніми знову стали наші селяни — закупівельні ціни на літр молока знизилися в області до 60 копійок. Що цікаво, такі «шалені» гроші пропонують тепер власникам Квіток та Берізок навіть ті молокозаводи, які ніколи не працювали на російський ринок.

Потішний віршований рядок «у гаю пасуться ко...» залишається досить двозначним не тільки для дітлахів, а й для дорослих. Бо оте «ко...» хоча й насправді виявляється коровою, молока іноді дає, немов «ко...» трохи інше. Тобто коза. Однак на тлі обміління «молочних рік» та скорочення дійного поголів'я у господарствах Донеччини є й приємні винятки. Приміром, працівниці філії агрофірми «Агротіс» «Богоявленське» Мар'їнського району минулого року надоїли 5009,3 тонни молока. Від кожної із 750 корів тут отримали по 6679 кілограм. Плюс у порівнянні з попереднім роком становить 1579 кілограмів.

Хмельниччина міцно утримує лідерські позиції з виробництва солоду, який є невід'ємним компонентом пивоварної технології. Достатньо сказати, що кожен третій літр збадьорюючого вітчизняного напою замішаний на інгредієнтах подільського походження. Це й зрозуміло, адже Славутська солодовня має найбільші потужності в Україні, виготовляючи щорічно 75 тисяч тонн продукції. Переконалися у її високій якості ділові партнери славутичан у Румунії, Молдові, Вірменії.

Телефони волинських молокопереробників в усі дні молочно-м'ясної «війни» з Росією «червоні» від дзвінків з Росії. Там хочуть купувати нашу продукцію. Тільки ВАТ «Рожищесирзавод» експортував до Росії 50 відсотків вироблених твердих сирів, а торік це — 2500 тонн (поставки «Комо» ще більші). За останні три роки росіяни закупку українських сирів збільшили втричі, і 60 відсотків їхнього сирного ринку становить український продукт. Волинь продавала в Росію, окрім сиру, масло вершкове, молоко, вершки, кисломолочні продукти.