Запливи для зростання: на зимовому ЧС українські плавці оновили національні рекорди, але залишилися без нагород
На Олімпіаді в Парижі вітчизняні плавці виступили зовсім не так, як очікували від них їхні наставники та вболівальники. >>
Олiмпiйський прапор з прицiлом на 2010 рiк прийняв мер канадського Ванкувера Сем Саллiван, який пересувається на iнвалiдному вiзку. (Фото РЕЙТЕР.)
Здається, таки втік продавець квітів від жандармів. Але не тільки він, а ще десятки героїв італійської історії й театральних сцен зійшлися недільного вечора на колишньому «Стадіо Комунале» — віднині «Стадіо Олімпіко». А соло на церемонії закриття олімпійського свята під ліхтарями прожекторів виконував білий клоун із фільму класика кінематографа Федеріко Фелліні. Допомагали йому актори й волонтери, які намагалися яскраво відобразити девіз Олімпіади «Пристрасть живе тут» і водночас — обстановку карнавалу, що останніми днями гуляв Італією. Щоправда, розгледіти сюжет у розгульних сценах феєрії було доволі непросто.
А що могло бути милішим серцям апеннінців, ніж нагородження їхнього співвітчизника? Наче на замовлення, саме італієць виграв позавчора лижний марафон на 50 км і здобув право отримати золоту медаль на церемонії закриття Ігор на очах у всього світу. Нагороду на шию Джорджіо Ді Чента повісила його сестра Мануела, господиня олімпійського селища в Турині. Спочатку на честь лижника, а потім на честь країни-організатора гімн Італії пролунав двічі за десять хвилин.
У завершальному параді взяла участь значно поріділа українська делегація. Декого відправили додому раніше (нічого державні кошти проїдати?), а дехто, як біатлоністи, вже готується до нових змагань. Цього разу стяг України ніс представник шорт-треку Володимир Григор'єв. Мер Турина Серджіо Кампаріно передав олімпійську естафету мерові Ванкувера, міста наступної Білої Олімпіади, Сему Саллівану. Але італійці були б не схожими самі на себе, якби не сталося чогось незапланованого. Недаремно через свою неорганізованість представники цієї країни є об'єктами жартів громадян інших держав ЄС. Під час завершальної промови президента оргкомітету Валентино Кастеллані хлопчина-хуліган підбіг до нього й вигукнув щось у мікрофон. Звісно, довго говорити йому не дозволили, і тепер карабінери встановлюють мотиви дій 29-річного іспанця.
Олімпійський прапор винесли зі сцени стадіону видатні італійські спортсмени. Щоправда, українські глядачі не побачили, як згасло олімпійське вогнище — УТ-1 у властивій йому ганебній манері перервало трансляцію. Але повірте на слово, що воно таки згасло.
Попри песимістичні очікування організаторів, чистий прибуток від Олімпіади в Турині склав 267 мільйонів євро. Більша частина коштів надійшла від спонсорів і продажу прав на телетрансляції. На змагання продали 900 тисяч квитків, а Турин і область, до якої він належить — П'ємонт, за останні три тижні відвідали близько мільйона туристів. Отже, приймайте у себе Олімпійські ігри — і прибуде з вами фінансова злагода.
В останні три дні розігрувалися комплекти нагород у змаганнях на будь-який смак. Україна свій шанс втратила у жіночій лижній гонці, коли на останніх кілометрах сили залишили Валентину Шевченко, а потім і в біатлонному масовому старті у жінок. Лілія Єфремова відстрілялася невдало, що, в принципі, звично для неї. Знаменна подія сталася у чоловічій гонці на 15 км.
Вигравши її, 29-річний німець Міхаель Грайс став єдиним триразовим олімпійським чемпіоном Турина.
Сенсаційно низько завершила для себе Ігри Норвегія, а її надія на біатлонних трасах — Оле-Ейнар Бйорндален — до вищої сходинки п'єдесталу так і не дістався.
Несподіваним виявився і склад учасників завершальних матчів чоловічого хокейного турніру. Росіяни й чехи провалилися у півфіналах, а у скандинавському, або ж за версією жартівників, «лосиному» дербі шведи переграли фінів. «Тре Крунур» стали олімпійськими чемпіонами вдруге після 12-річної перерви, а їхні сусіди, які до фіналу виграли в Турині сім матчів поспіль, вперше дотягтися до «золота» так і не змогли.
Ось ми й дісталися до підсумків. Виступ української збірної не можна оцінювати однозначно. Здається, після однієї медалі на двох попередніх Олімпіадах нинішні дві — безсумнівний успіх. Але хто його нам приніс? Призерів не можна назвати продуктом українського спорту, бо до нього вони мають досить опосередковане відношення. Одесити Олена Грушина й Руслан Гончаров прийшли в фігурне катання ще за радянських часів. Проживши кілька років у незалежній Україні, зрозуміли, що тут «ловити нічого», й поїхали до США, де й мешкають уже більше десяти років, а тренуються під керівництвом російського фахівця Миколи Морозова. Біатлоністка Лілія Єфремова, росіянка за національністю, на наші землі взагалі зазирнула лише два роки тому. Перед переїздом до України вона виступала за свою державу, потім — за Білорусь. Не прижившись там, отримала запрошення від української федерації і спіймала-таки в Турині свій шанс.
Попри медальний плюс у порівнянні з Солт-Лейк-Сіті, в середньому результати українських спортсменів знизилися. Пояснення лежить на поверхні — кількість спортивних об'єктів не збільшується, а навпаки — ті, що були, приходять у неробочий стан або їх перепрофільовують. Якщо зняти рожеві окуляри, то не викликає особливих заперечень факт, що держава не думає про розвиток спорту, фінансуючи його за залишковим принципом. А вболівальники вірять i надалi у вітчизняних атлетів i чекають від них успіхів. Але медалі з неба не падають, їх треба «кувати» підготовкою своїх спортсменів, а не фінансуванням лише 25 з них упродовж останнього передолімпійського року. Держава сама собі має відповісти, чи потрібні їй успіхи її представників на спортивній ниві? Поки що ця відповідь виглядає, швидше, негативною. Бо треба думати про розвиток спорту в цілому, а не про авральне латання дірок...
На більше ми чекали від біатлоністів. Ідеться не про медаль — подарунок долі Єфремовій, а про загальний рівень результатів. Показники пішли вниз навіть у порівнянні з попереднім сезоном. Український тренер Роман Бондарук приводить до «срібла» поляка Томаша Сікору, його дружина Надія Бєлова тренує жiночу збірну Польщі, а ми запрошуємо фахівців з-за кордону...
У скрутному становищі знаходиться i лижний спорт. Лише за два місяці до Олімпіади (!) у команди нарешті з'явився лікар. І за таких умов Роман Лейбюк посідає 18-те місце (його кращий результат у сезоні), яке дехто вважає не вартим уваги. Так, сподівалися на медальний подвиг від Валентини Шевченко, але її суперницям краще вдалося підготуватися до вирішальних стартів. Незадоволеною залишилася передусім сама броварчанка. Це дає нам надію, що вона i далi виступатиме, бо вже замислювалася про завершення кар'єри. Наразі ж ніхто з наших майстрів лижні й близько не підходить до елітної десятки, в числi якої Шевченко перебуває упродовж останніх років.
Нестача тренувальної практики в цілому й на олімпійській трасі зокрема не дозволили проявити себе санниці Наталці Якушенко. Шосте місце Лілії Лудан за існуючих умов підготовки — це успіх. Але ж за 35-річною Лудан і 32-річною Якушенко у нас є лише 18-річна львів'янка Юлія Дудар. Тобто провал у підготовці майстрів високого рівня очевидний. Попри окремі призові місця на міжнародних змаганнях, наші фристайлісти не можуть себе проявити на Олімпійських іграх.
Не видно гідної зміни і в фігурному катанні. Незабаром підуть зі сцени Олена Ляшенко, Грушина та Гончаров, і про медалі у цьому виді спорту нам залишиться тільки згадувати. Втім як і в інших зимових видах. Якщо не зміниться ситуація з розвитком спорту в державі, зокрема з побудовою нових об'єктів та організацією роботи дитячих шкіл.
...Наразі ж у Києві готується вшанування українських олімпійців. За словами президента НОК Сергія Бубки, відбудеться це дійство в середині березня, бо до цього часу наші спортсмени будуть зайняті на змаганнях за межами України. Сьогодні привід для святкування маємо, а чи знайдеться він за чотири роки?
Підсумковий неофіційний командний залік
країна З С Б усього місце за к-тю медалей
1. Німеччина 11 12 6 29 1
2. США 9 9 7 25 2
3. Австрія 9 7 7 23 4
4. Росія 8 6 8 22 5
5. Канада 7 10 7 24 3
6. Швеція 7 2 5 14 7-8
7. Корея 6 3 2 11 9-11
8. Швейцарія 5 4 5 14 7-8
9. Італія 5 0 6 11 9-11
10-11. Франція 3 2 4 9 12-14
10-11. Голландія 3 2 4 9 12-14
12. Естонія 3 0 0 3 16-17
13. Норвегія 2 8 9 19 6
14. Китай 2 4 5 11 9-11
15. Чехія 1 2 1 4 15
16. Хорватія 1 2 0 3 16-17
17. Австралія 1 0 1 2 18-20
18. Японія 1 0 0 1 21-26
19. Фінляндія 0 6 3 9 12-14
20. Польща 0 1 1 2 18-20
21-24. Білорусь 0 1 0 1 21-26
21-24. Болгарія 0 1 0 1 21-26
21-24. В. Британія 0 1 0 1 21-26
21-24. Словаччина 0 1 0 1 21-26
25. Україна 0 0 2 2 18-20
26. Латвія 0 0 1 1 21-26
24 лютого (день чотирнадцятий)
Керлінг
Чоловіки
1. Канада
2. Фінляндія
3. США
Фінал: Канада — Фінляндія — 10:4.
Матч за 3-тє місце: США — Велика Британія — 8:6.
Гірськолижний спорт
Жінки. Гігантський слалом
1. Манкузо (США) — 2 хв. 9,19 сек.
2. Поутіайнен (Фінляндія) — +0,67
3. Оттоссон (Швеція) — +1,14
Ковзанярський спорт
Чоловіки. 10 км
1. Де Йонг (Голландія) — 13.01,57
2. Хедрік (США) — +3,83
3. Верхеєн (Голландія) — +7,23
Хокей
Чоловіки. Півфінали: Фінляндія — Росія — 4:0 (1:0, 2:0, 1:0; Пелтонен, Лідман, С. Койву, О. Йокінен), Швеція — Чехія — 7:3 (2:1, 4:2, 1:0; Модін, Аксельссон, Х. Седін, Бекман, Йонссон, Альфредссон, Хольмстрем — Куба, Гемськи, Проспал).
25 лютого (день п’ятнадцятий)
Біатлон
Масовий старт. Чоловіки. 15 км
1. Грайс (Німеччина) — 47.20,0 (1 промах)
2. Сікора (Польща) — +6,3 (1)
3. Бйорндален (Норвегія) — +12,3 (3)
Жінки. 12,5 км
1. Олофссон (Швеція) — 40.36,5 (1)
2. Вільгельм (Німеччина) — +18,8 (1)
3. Дізль (Німеччина) — +41,9 (3)
...17. Єфремова (Україна) — +2.44,5 (6)
Гірськолижний спорт
Чоловіки. Слалом
1. Райх (Австрія) — 1.43,14
2. Гербст (Австрія) — +0,83
3. Шенфельдер (Австрія) — +1,01
...36. Скрябін (Україна) — +16,82
Ковзанярський спорт
Жінки. 5 км
1. Х’юз (Канада) — 6.59,07
2. Пехштайн (Німеччина) — +1,01
3. Классен (Канада) — +1,50
Шорт-трек
Чоловіки. 500 м
1. Оно (США) — 41,935
2. Тремблей (Канада) — 42,002
3. Ань (Корея) — 42,089
Жінки. 1000 м
1. Джин (Корея) — 1.32,859
2. Ванг (Китай) — 1.33,079
3. Янг (Китай) — 1.33,937
Чоловіки. Естафета. 5 км
1. Корея — 6.43,376 (ОР)
2. Канада — 6.43,707
3. США — 6.47,990
Бобслей
Чоловіки. Четвірки
1. Німеччина-1 — 3.40,42
(за сумою чотирьох заїздів)
2. Росія-1 — +0,13
3. Швейцарія-1 — +0,41
26 лютого (день шістнадцятий)
Хокей
Чоловіки
1. Швеція
2. Фінляндія
3. Чехія
Фінал: Швеція — Фінляндія — 3:2 (0:1, 2:1, 1:0; Зеттерберг (більш.), Кронвалл (більш.), Ліндстрем — Тімонен (більш.), Пелтонен).
Матч за 3-тє місце: Чехія — Росія — 3:0 (1:0, 1:0, 1:0; Ерат, Жидліцьки, Страка (п.в.)).
Лижі
Чоловіки. Масовий старт. 50 км
1. Ді Чента (Італія) — 2 г. 6 хв. 11,8 сек.
2. Дементьєв (Росія) — +0,8
3. Ботвінов (Австрія) — +0,9
...56. Гуменяк (Україна) — +7.32,8
...62. Ольшанський (Україна) — +10.02,9
...Пуцко (Україна) — не фінішував
На Олімпіаді в Парижі вітчизняні плавці виступили зовсім не так, як очікували від них їхні наставники та вболівальники. >>
Підбивати у футболі наприкінці року підсумки роботи подобається далеко не всім, адже, серед іншого, оцінювати доводиться лише половину зіграного сезону, відтак і оцінки часто носять половинчастий характер. >>
Після перемоги навесні на чемпіонаті світу в дивізіоні IB українська хокейна збірна у серпні-вересні спробувала відібратись на Олімпіаду-2026. >>
Футболіст збірної України Михайло Мудрик, який наразі грає за лондонський Челсі підтвердив, що його проба на допінг виявилася позитивною. >>
Statbet — це спортивний портал, який пропонує не лише актуальні новини, але й глибокий аналіз подій та розширену статистику. >>
Григорій Козловський очолив ФК «Рух» у незвичному хокейному матчі з «Шахтарем». Козловський став MVP матчу, забивши 8 голів >>