Безпека понад усе!
Японці люблять повторювати: я є те, що я їм. Тому будь-хто із нас погодитися: усі продукти харчування вимагають особливої перевірки на безпеку. Харчі у привабливих коробках і яскравих пакунках можуть містити в собі серйозну загрозу нашому здоров'ю — це не таємниця. Згадайте, як перебираючи крупу, ми часом знаходили в ній дрібні камінчики, комусь і на ювелірні прикраси доводилось натрапити. А скільки сюрпризів буває в ковбасі! І скалки від кісток, і шматки плівок — усіх знахідок просто не перерахувати. Щось стороннє часом знаходимо й у хлібі. Експерти називають це «небезпечними фізичними факторами», яких не повинно бути в якісному товарі. Фахівці проблему розуміють глибше і нагадують про те, що не всі небезпечні речі можна побачити або відчути на зубах. Йдеться про деякі хімічні та біологічні фактори впливу, що псують наші харчі. Наприклад, під час технологічного процесу наша майбутня їжа може захопити із собою і залишки миючої речовини з погано вимитої ємності, і машинне мастило, що накапало зі змащеного механізму... Тобто все, що в той чи інший час у процесі технологічної обробки продукту знаходилось поруч із ним. Небезпеку можуть нести й бактерії, що активізуються через недотримання умов зберiгання продукту, від його перегріву або недогріву, через перетримування при бродінні.
Сьогодні, коли покупець став вимогливішим до якості харчів, українські підприємства прагнуть iти в ногу з часом. Усе популярнішими стають технології, які дозволяють проконтролювати якість продукції на різних етапах її підготовки. Американці, приміром, ще в 60-х роках розробили систему «управління аспектами безпечності харчових продуктів» (НАССР), яка полягає у виявленні в процесі виготовлення продуктів так званих критичних точок. Тобто тих моментів, коли товар може стати небезпечним. Саме їх вирішили особливо контролювати. Ця система стала популярною в усьому цивілізованому світі. Її почали впроваджувати і на деяких українських підприємствах.
Заступник гендиректора з наукової роботи науково-технічного центру «Партнер — ISO» (який займається розробкою систем управління безпекою продуктів харчування на українських підприємствах) Євген Пархоменко розповідає: «Я всім раджу купувати продукт того виробника, який впровадив у себе систему управлiння безпекою харчових продуктів. Про це повідомляється на упаковці й свідчить, що це — продукт підприємства, яке стабільно працює, у якого якість товару під суворим контролем. Але в Україні за міжнародними вимогами безпеки сертифіковані лише декілька підприємств».
Що неякісне, а що шкідливе?
Коли ми купуємо продукти, то варто пам'ятати, що неякісні та небезпечні продукти маємо право повернути. Неякісні продукти, якщо в них великий термін придатності, можуть бути перероблені виробником, а небезпечні підлягають знищенню. Небезпечними називають продукти, які несуть загрозу здоров'ю людей. Це ті, які вичерпали строк придатності, пошкоджені комахами або гризунами, зроблені з порушенням встановлених технологій або з використанням харчових добавок, що заборонені. На весь товар у продавця завжди повинні бути документи від постачальника продукції, і ці документи, за нашою вимогою, нам повинні пред'являти. Всі працівники, які транспортують, зберігають та продають продукти харчування, мають проходити медичне обстеження, результати якого записують в особисту медичну книжку. Працівників, які вчасно не пройшли медичне обстеження, до роботи не допускають. Асортимент товарів працівники торгівлі мають узгоджувати із санітарно-епідеміологічними службами районів. Владислав Андрющенко, експерт із захисту прав споживачів, розповідає: «Сьогодні нам дуже часто пропонують продукти, у які додається соя. Те, що регулярне використання сої у їжу шкодить здоров'ю, знають далеко не всі. Багато років про те, що соєю наповнювали варені ковбаси та інші продукти, ніхто не знав — на маркуванні ніколи цього не зазначали. Зараз ситуація не набагато краща. Наприклад, пишуть «рослинний жир», а який саме — не вказують. Або ще гірше — сою додадуть, і про це навіть і не згадають. Раніш у вареній ковбасі дозволялося мати до 30 відсотків наповнювачів. За даними Запорізького центру незалежних експертиз, сьогодні відсоток наповнювачів став значно вищим. Наразі за допомогою харчових добавок, наповнювачів «фахівці» виготовляють штучну їжу, яку на смак майже не відрізнити від природної. Коти та собаки, до речі, навіть не торкаються продуктів iз модифікованої сої».
Модифіковану сою після спецобробки у великих кількостях вживають у Сполучених Штатах, а у Китаї соя — дуже поширений продукт харчування. Але фахівці радять довіряти своїм смакам. В кожній країні своя екзотика: у Китаї — соя, у Франції — жаби, в Африці — жуки.
ДОВІДКА
Овочі, що виставляються на продаж, мають бути перевірені на наявність нітратів. Якщо за нормами, прийнятими в Україні, вміст нітратів перевищує допустиму концентрацію, то такий продукт продавати забороняється. У нашій країні вважається, що у маленьких дозах шкідливі речовини не псують людині здоров'я. Але ж часом в організмі людини ці шкідливі речовини накопичуються і починають перевищувати дозволені нормативи. Тому в Сполучених Штатах, Японії, Канаді, Німеччині, Бельгії та деяких інших державах враховують не сам по собі вміст шкідливих речовин у продукті, а факт його накопичення в організмі. Якщо Україна буде проводити вимірювання саме за цим принципом, то доведеться переглядати багато чого з наших нормативів.
ВАЖЛИВО ЗНАТИ
Обов'язкова інформація про харчовий продукт, призначений для продажу
1. Назва продукту.
2. Кількість продукту у встановлених одиницях (маса, об'єм).
3. Склад продукту.
4. Iнформацiя про харчову й енергетичну цінність.
5. Кінцевий термін реалізації або дата виготовлення із позначенням терміну придатності для вживання.
6. Умови зберiгання.
7. Хто і де (адреса) виготовляв цей продукт.
8. Інформація про вміст у продукті компонентів iз генетично модифікованої сировини.
9. Кому (молодим, літнім людям, дітям, хворим, здоровим) цей продукт рекомендований для вживання і як саме його краще вживати.
10. Уся інформація має надаватися державною мовою.