Дім, де розвиваються «зiрки»

24.02.2006
Дім, де розвиваються «зiрки»

Той самий дiм на Осокорках. (Фото Володимира СТАДНИКА.)

      Ось чотириповерховий дім на Лівому березі, в районі Осокорків, який побудував один чоловік. Можливо, Джек. В його коморах немає пшениці, а отже, і синиці, яка б — за сюжетом відомої англiйської народної пiсеньки у перекладi Самуїла Маршака — її крала. Зате на просторому подвір'ї є попелястий кіт, якому у зв'язку з відсутністю синиці немає що робити, тому пристає до фотографа «УМ», і  навіть собака. А ще — охорона: сторонньому оку сюди зазирати не гоже, про це когось нездогадливого повідомляє оголошення на вході. Прес-служба Першого національного говорить, що саме цей будинок вибрали (а шукали по всьому Києву) через його розміри. На подвір’ї — велика і затишна «шашлична» (тут минулого тижня шестеро мешканців будинку і члени журі записували останню програму проекту «Ти — зірка»), дитячий і баскетбольний майданчики, на яких ще лежить сніг, тому чоловіча частина учасників проекту та охоронці кілька днів тому грали у футбол у критому басейнi без води.

 

      Усі стелі в будинку з ліпниною, у тон стінам. У кожній великій кімнаті — телевізори з мегаекранами, ввімкнені на музичному каналі . А на дверях тієї частини кімнат, які задіяні у проекті, — сині таблички для орієнтації, на зразок «Тіна» або «їдальня». У трапезній за обіднім столом колись стояло 12 стільців, але діаманти мадам Грицацуєвої, відомо, тільки в одному, тому ті, хто у своїх стільцях нічого не знайшов, — вибули. Оля Свириденко, запевняють організатори, за станом здоров'я сама відмовилася від участі, побажавши іншим залишатися людьми в Рік собаки. Спочатку Оля жила в кімнаті з Тіною Кароль, а згодом переїхала на третій поверх. Тіна каже, це тому що Свириденко рано лягала спати, а поруч — гостьова кімната з російським більярдом, заснути важко. Іра Розенфельд розповідає, що якось Тіна вирішила о третій ночі посушити феном волосся, а кімната Іри і Наталі Волкової — біля санвузла, прокинулися... А Стас Конкін, який живе з Кирилом Туриченком та Володею Ткаченком, полюбляє вночі спускатися на кухню, каже, що не наїдається. Рiч у тім, що для мешканців будинку олімпійська чемпіонка Катерина Серебрянська та її персональний тренер Ксенія Слюсар розробили комплекс вправ та спеціальну дієту, якої, звісно, важко дотримуватися. Тіна Кароль, наприклад, не сідає за стіл з усіма навмисне — щоб не спокушатися. «Зараз їм креветки, сир, яблука і деколи омлети. Поставила собі ціль: прибрати деякі сантиметри, дещо наростити», — каже вона.

У ритмі джаз без...

      Найвеселіше живеться хлопцям. Одесити Стас і Кирило — тому приклад.

      «УМ»: — Як справи?

      Разом: — На-а-армально! Готуємося в Афіни (обоє регочуть. — Авт.).

      Стас Конкін: — Наприклад, зараз будемо знімати фільм.

      Кирило Туриченко: — Ми буквально хвилин п'ять тому саме закінчили сценарій першої серії. Називається «Чорний кріт, три мушкетери і Д'Артаньян».

      «УМ»: — Після перемоги на «Євробаченні» збираєтеся підкорити Канни?

      С. К.: — Не питання. З «Ти — зірка» вже і так усе зрозуміло. Он візьмемо в Першого каналу бетакам, напишемо музику...

      «УМ»: — М-да, з вами не заскучає...

      К. Т.: — А вчора до нас приїжджали в гості представники клубу «Арена» з усім необхідним для паті...

      «УМ»: — І учасники «Ти — зірка» розбилися на пари... Мабуть, хтось уже закохався в дівчат-учасниць...

      К. Т.: — Яких дівчат?...

      С. К.: — Їх усе менше і менше... У нас є дівчата на батьківщині, так би мовити, і ми за ними сумуємо!

      До розмови приєднується Володимир Ткаченко.

      «УМ»: — Володю, на запитання, без чого ти не можеш уявити свій звичайний день життя, в анкеті проекту ти відповів, що без спілкування, яке в тебе зараз є, і без пункту номер вісім. А ним в анкеті був секс. Так от...

      Стас і Кирило вибухають реготом, спочатку лягають на стіл, а потім скочуються на підлогу.

      Володимир Ткаченко: — Ні, ви мене неправильно зрозуміли. Тут написано: «Секс для тебе — це кока-кола, сухе вино, витриманий коньяк, молочний шейк, там-тарам... свій варіант» .Я написав «джаз».

      «УМ»: — Ну правильно, виходить тотожність. Як у пісні «Секс. Бокс. Джаз».

      Стас і Кирило продовжують гиготіти.

      В. Т.: — І якщо це всіх так цікавить, то в мене немає дівчини уже... (загинає пальці, рахуючи. — Авт.)

      С. К.: — ... тільки джаз!

      В. Т. : — ... довго. Ми от кілька днів тому з нею вісім годин проговорили по телефону.

І взагалі секс — не найважливіше в цьому житті.

      Стас і Кирило, перебиваючи один одного, кричать, що вони тільки в цьому будинку зрозуміли, що це — не найважливіше у житті.

... серця

      Звичайно, єдине, чим зараз зайняті думки мешканців «зіркового будинку», — їхнє зіркове майбутнє. Комендант будинку та й самі учасники розповідають «УМ», що якщо раніше треба було бігати по поверхах, щоб усіх зібрати, то зараз біля репетиційної кімнати шикується черга з криками «Я — перший», «Ні, я, ти був учора!». Втім найсерйозніше з усіх до участі в конкурсі, схоже, ставиться Тіна Кароль, демонструючи своє бажання вдосконалюватися чи не щохвилинно. За рейтингом вона зараз на четвертому місці, але «це, — каже, — нічого, треба просто робити свою справу якісно». Запевняє, що не дуже засмутилася, коли на її день народження 25 січня вже на півдорозі до клубу, де мали чекати Андрій Данилко, Ірина Білик, Ліля Підкопаєва, автобус з учасниками проекту завернули назад, оголосивши карантин. Цитує «Біблію» — про несповiдимiсть господніх шляхів, розповідає про чотири іконки, які лежать в її кімнаті, — з них починає день.

      У кімнаті Кароль просторо, свіжо і, на відміну від «помешкань» інших учасників, порядок: компакти — стрункою гіркою, речі — акуратним стосиком, на столі, під картиною оголеної жінки — Микола Реріх і календар із сьогоднішньою датою у червоному квадратику.

      У третьому турі Тіна співатиме пісню з «Євробачення»-1975 «Я тебе контролюю»: «Кожного туру мають відбуватися зміни образу, я цього разу буду безтурботною дівчиною, музика — диско». Після минулого туру Кароль закидували плагіат, Андрій Єрьомін поставив їй номер із покривалом, яке з допомогою вітродувiв створює візію хвиль. Вона говорить, що вперше цей номер використали ще у 80-му році на відкритті Олімпіади, потім його ставив якийсь закордонний театр, а згодом — західноукраїнська співачка Зоряна.

... конкуренції

      Попри те, що учасники розповідають як вони затишно разом живуть, конкуренція відчувається у повітрi, але намагання «УМ» вивідати, хто умовно чий конкурент абощо, ні до чого не привели — повторюють про злагоду в сімействі. За сьогоднішніми рейтингами, лідирує Ірина Розенфельд. З її зовнішністю відбулися зміни, якими вона задоволена. «Мене фарбували чотири рази (двічі висвітлювали природній колір, потім в яскравий рудий, і трохи темніший), от зробила яскравий, морквяного кольору, манікюр. На наступному турі буду в одязі від Христини Гусіної. Співатиму пісню 1975 року, вона може бути відомою як «Эти лунные ночи», яку співали свого часу Мурат Насиров з Тетяною Овсієнко.

      — Ти — киянка. Коли йдеш у салон чи вибирати новий сценічний костюм, мабуть, виникає бажання побачитися хоча б на кілька хвилин зi знайомими чи родичами.

      — Це заборонено. От нещодавно випадково зустрілася в місті зі своїм знайомим, якось разом на семінарі були. Але охорона дозволила мені з ним тільки перекинутися кількома фразами. Коли ми виходимо в місто, нас завжди супроводжує охоронець. Щоправда, можна користуватися мобільними телефонами.

      — Хто говорить найдовше?

      — Мабуть, Тіна. В неї безлімітний телефон, вона завжди з ним ходить, позичає його деколи, якщо комусь треба подзвонити.

      — Я чула, що твій тато товаришує з одним із керівників відомого в країні ЗМІ. А тому його працівники повинні показувати тебе у вигідному світлі...

      — Не думаю, що це правда.

      — Ким працює твій тато?

      — Служив у пожежній частині, а зараз уже на пенсії. Але він не старий. А мама — домогосподарка.

      — Мабуть, у тата приватний бізнес?

      — Ну щось там є, але, якщо чесно, я в це не вникаю.

... буднів

      Після невеликої перерви, після занять хореографією мешканці «зіркового будинку» приступають до роботи над вокалом. У цьому їм допомагають Наталя Єфименко, викладач Київського коледжу естрадно-циркового мистецтва, і концертмейстер Тетяна Смаіч. У спеціальній репетиційній кімнаті з дзеркалами та банером проекту спочатку розігрівають голосовий апарат, а потiм індивідуально з кожним відроблятимуться уже нюанси: знайти зав'язку, кульмінацію, розв'язку. Пані Наталя акомпанує на піаніно, а зіркові мешканці в цей час створюють губами звук, схожий на те, що бурмоче дитина, яка возить по килимi іграшку-машинку. При цьому майже всі хіхікають, переступають з ноги на ногу, хтось позіхає, у когось задзвонив телефон. Наталя Єфименко до кожного з учасників репетиції підходить дуже відповідально: «Вони «дурачаться» тільки, коли в залі є хтось сторонній. Хочуть показати, як легко їм усе дається, але насправді тут не просто робота, а треба «пахати». І не тільки конурентам, а й викладачам. І ми думали, що коли вони відсіюватимуться, роботи буде менше, але це не так. У першому турі, коли співали українські хіти, які у всіх на слуху, було простіше. Тому що другий тур — це уже світові хіти, зi складнішою музикою та голосоведінням. Доводилося тут мало не ночувати... Беручи участь у конкурсі, в першу чергу треба бути сильним духом. Коли ти виходиш на велику сцену, то розумієш, що саме в цю хвилину захищаєш честь своєї країни, і дуже хвилюєшся. Щодо безпосередньо сьогоднішніх мешканців будинку, то голосові дані є у всіх, у кожного своя манера виконання і тембр. От, скажімо, Стас Конкін, який вокалом не займався професійно і не має такого діапазону, як, наприклад, Тіна Кароль, на сцені перевтілюється в цікавий образ, він — самородок».

      Наталя Єфименко також допомагає співучим талантам у підборі пісень, але остаточне рішення вони приймають самі: «От на цей тур ми довго морочилися з Наталею Волковою. Вона вибрала пісню-переможницю 2003 року Сертаб Ерінер, але вона не дуже вдало лягала на її індивідуальність. Тоді ми взяли минулорічну пісню мальтійки, яка зайняла друге місце, але вона теж була не для Наталі, бо вона драматична акторка.

      А загалом до участі у третьому турі ми пропонували не тільки пісні-переможниці «Євробачення», а загалом ті, що увійшли в першу десятку, тому що гран-прі — це зазвичай поп-музика, а багато учасників працюють в іншому жанрі, рідко, наприклад, перемагали балади».

* * *

      Уже завтра кількість стільців у їдальні зменшиться на троє, і картаті домашні капці не так гучно шурхотітимуть лінолеумом. Мабуть, iз хлопчачої кімнати зникне запах чоловічих парфумів, а зі стін, можливо — плакати Джей Ло чи Боба Марлі. І вже 11 березня газетні шпальти вигукуватимуть тільки одне ім'я, набране 80-м кеглем... Ми продовжуємо слідкувати за українським відбором пісенного конкурсу «Євробачення».

 

      P. S. Ще одна мешканка будинку — Наталя Волкова — не потрапила під приціли диктофона та фотокамери «УМ», оскільки поїхала на консультацію: свою пісню в третьому турі вона співатиме на івриті.

  • Знайти «скриньку», де захована ваша пісня

    Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>

  • Гімн як літургія, марш і романтика

    Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>

  • Паливо революції

    Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>

  • Ведмідь на вухо наступив, та співати будеш

    У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>

  • Вояки з гітарами

    Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>

  • «Вопіющі» 26 років

    Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>