Донеччан переселять у Юзівград

      Особливості національного балотування давно відомі: претенденти в ході виборчої гонитви дуже нагадують павуків у банці. Тобто вставити палицю в колеса конкурента і відібрати у нього бодай дещицю голосів — діло святе. Проте іноді трапляються випадки, коли один із кандидатів тільки додає рейтингу своїм затятим суперникам. Саме у такій ситуації, схоже, опинилися відразу 13 претендентів на посаду міського голови Донецька, у яких різко побільшало шансів на перемогу після того, як у боротьбу за крісло «мера» втрутився ще один кандидат.

      38-річний лідер націонал-патріотичного руху «Нащадки Джона Юза» Сергій Солонін прийшов на зустріч із журналістами в оточенні почесного ескорту. Останній складався із двох юнаків у чорних шкірянках та з пов'язками на лобах із зображенням прапора Великобританії (цей же стяг теж попередньо вивісили у приміщенні). Хлопці, схрестивши руки за спиною, розташувалися трохи позаду і по боках свого керівника, проте не тільки нерухомо стовбичили, а й виконували певний ритуальний танок. Тобто коли лідер перідично повторював: «Мене звати Сергій Солонін», вони синхронно шаркали ногою й прикладали руку до серця.

      Чесно кажучи, збоку це дуже нагадувало виробничу гімнастику, бо отой нехитрий жест їм доводилося робити частенько — буквально через кожні п'ять хвилин. Однак у перервах між повторюванням свого імені та прізвища Сергій Солонін таки теж не мовчав, а читав та своїми словами переповідав передвиборчу програму і наміри, необхідні для «звільнення рідного міста».

      Може, я абсолютно не знаюсь на виборах, але збільшувати шанси своїх конкурентів головний із «Нащадків Юза» почав із тарифів на житлово-комунальні послуги. Адже як напередодні виборів ведуть себе пересічні кандидати на «мера»? Правильно — обіцяють зменшити оплату для населення бодай на кілька копійок. А Сергій Солонін ратує за збільшення їх до «нормального європейського рівня». Ціну за воду по 1 гривні 8 копійок він назвав ганьбою і  переконаний, що вона повинна коштувати не менше ніж 3 євро. А вивезення сміття за 1 гривню 11 копійок — це взагалі неподобство і «посміховисько», адже ці послуги повинні обходитись донеччанам в 40—45 євро.

      Так само потрібно, на думку претендента, зрівняти з європейськими й ціни на проїзд у міському транспорті — від 0,5 до 2 євро. Пільги? Дзуськи вам! Як вважає Сергій Солонін, вже кожен давно повинен збагнути, що пільги — це «образа, за яку в ХІХ столітті не посоромилися б викликати на дуель». До речі, оті маршрутні таксі, що гасають містом, згідно із його намірами, потрібно заборонити, бо вони своїми димовими вихлопами дуже псують довкілля. А взамін мікроавтобусів є резон переходити на «екологічно чисті види транспорту». Ні, не на коні, які тут бадьоро вицокували копитами в часи Джона Юза, а на велотаксі та рикші. А що? Он в Шанхаї транспортну проблему вирішують саме так і не скаржаться.

      Задля покращення тієї ж екології кандидат в «мери» має намір також заборонити курити в громадських місцях, тобто на вулицях. Штраф — 50 євро. Утім усім тим, хто бажає «посмолити», не обов'язково їхати десь на околицю міста. Бо потенційний керівник Донецька погодився піти їм назустріч і планує розташувати тут «спеціальні ізольовані пластикові кабінки-курилки» — по одній на квадратний кілометр міста. Ото зачинився там — i дими, скільки влізе. Хоча такі блага не безплатні, а по 5 євро за десять хвилин пребування в громадській «курилці».

      Та екологія екологією, однак найбільше переймається кандидат, схоже, демографічною проблемою. Нинішня сексуальна освіта молоді взагалі не витримує жодної критики. Це ж просто жах! Он у Колумбії, нагадує він, є випадок, коли дівчинка народила вже у 8 років. Наші лобурі, звісно, поки безнадійно відстають, бо «... в 12 (років) досі вірять, що дітей приносять лелеки». Утім не все ще втрачено, і вихід тут один: «примусити кабельних операторів забезпечити підключення всіх шкіл міста до провідних європейських еротичних каналів».

      Крім того, спостережливий претендент на крісло донецького «мера» зауважив, що на проблему народжуваності неабияк впливає й те, що молоді просто ніде «уєдєніцца». Та хай надалі не переживають, адже, «ми збудуємо безплатні муніципальні готелі для молоді, де пари зможуть побути наодинці». Та й це ще не все, бо демографічну проблему мегаполіса є ідея поліпшити також за рахунок... розташування в Донецьку контингенту військ НАТО. «Тільки притік свіжої  англосаксонської чи афроамериканської крові здатен знову дати донецькій землі справжніх богатирів замість хворих та неповноцінних дітей, які народжуються сьогодні».

      Досить нетрадиційний підхід сповідують «Нащадки Джона Юза» та їхній лідер і до мовної проблеми. Не секрет — перед виборами всі кандидати, як правило, наввипередки і дуже голосно виступають за офіційний статус російської як другої державної. А Сергій Солонін, вкотре нагадавши, що його звуть саме так, пропонує подумати про те, аби взагалі заборонити використання російської мови у громадських місцях. З якого дива? Просто йдеться про заслін нецензурщині, адже «експертами-філологами встановлено, що російська мова має більше лайливих слів, ніж будь-яка інша мова світу». Штраф за порушення — 50 євро. (Аж тепер я нарешті допер, чому лідер «Нащадків» на початку прес-конференції попрохав вибачення за те, що розмовляє російською. Втім вимагати з нього штраф ніхто із журналістів не став. Було не до того...)

      Та й взагалі, до всіх росіян ставлення кандидата таки дещо упереджене. «Своєю владою», запевняє він, буде оголошено, що в Донецьк без усiляких там віз може приїхати будь-який мешканець країн Євросоюзу. Однак для жителів Російської Федерації, яких сюди будуть пускати «дуже обмежено», «потрібно встановити візовий режим і плату за в'їзд та виїзд із міста». А на оті гроші, у майбутньому зібрані з «москалів», кандидат пропонує придбати фешенебельну іномарку для керівника міста, «аби «мер» не переживав знову того гіркого приниження, користуючись дешевим авто».

      Досить несподіване, як на мене, ставлення й до Джона Юза, «нащадками» якого називають себе молоді люди. Адже саме англійський підприємець свого часу збудував у донецькому степу металургійний завод, що дав поштовх для розвитку й самого Донецька (колишня Юзівка). А ось тепер серед перших кроків «для звільнення рідного міста» пропонується той самий, досі діючий металургійний гігант закрити. Втім така ж доля чекає й на тутешні шахти.

      Відчутну новизну вніс претендент і безпосередньо в манеру спілкування з журналістами, бо майже на всі запитання відповідав або загальними фразами, або своїми ж запитаннями. Зокрема так і не довелося взнати, чим же займалися «Нащадки» з 1988 року, коли, як запевняють, створили свій неформальний рух. Бо досі у місті про них не було ні слуху ні духу. Утримався він і від відповіді стосовно політпартій чи сил, які можуть його підтримати. Однак утримався-таки з поважної причини: «Нехай вони думають, аби я їх підтримував!..»

      Зате у своєму зверненні 38-річний кандидат на посаду міського голови Донецька Сергій Солонін навіть не натякає, а чітко вказує тих, на чию підтримку мріє розраховувати. «Якщо у нас відберуть чесно завойовану перемогу, ми доведемо своє право керувати цим містом всіма доступними методами». Тобто Захід, впевнений він, не залишить без помсти «попрание» його інтересів — «Авіаційне крило шостого флоту ВМС США в Югославії довело свою ефективність у вирішенні подібних проблем».

      Останній аргумент, погодьтеся, найпереконливіший. І він, як і безліч інших, справді свідчить на користь твердження претендента на «мера» про назрілу необхідність вирішення проблеми «вырождения нации». Причому негайно. Бо в разі зволікання нарешті доведеться подбати про зміни до виборчого законодавства. Тобто про обов'язкові попередні відвідини кандидатами перед реєстрацією всіх-всіх кабінетів поліклініки. І отого, де лікар вціляє молоточком по коліну, в першу чергу.