Чемпіонат України у закритих приміщеннях четвертий раз поспіль стартував у Сумах. На жаль, за словами генерального секретаря Федерації легкої атлетики Ігоря Гоцула, сумський зал Академії банківської справи — єдиний в Україні, який може приймати змагання такого рівня. Адже київська влада манеж на Березняках вирішила віддати церковній секті (хоча перепрофілювання спортивних об’єктів заборонено за законом), споруди у Броварах та Львові потребують серйозного ремонту й реконструкції, а зал у Запоріжжі має лише чотири бігові доріжки замість необхідних шести.

Перший заступник міністра у справах сім'ї, молоді та спорту Володимир Бринзак відзначав у Турині свій 49-й день народження. Для людини, яка впродовж багатьох років вкладає у рідний біатлон не лише душу, а й конкретні власні кошти, найкращим подарунком могла стати медаль нашої чоловічої команди в естафеті. Хлопці відсалютували з цього приводу своєрідно, раз по раз влучаючи у «молоко». Саме стрільба зашкодила нашим біатлоністам найбільше, адже на самій лижні вони на двох етапах наближалися до третього місця на відстань десятка секунд і менше. Хоча такий висновок буде занадто поверховим, а детальний аналіз провалу наших біатлоністiв на другій поспіль Олімпіаді варто буде зробити пізніше. Як бачимо, під час всього олімпійського циклу у вітчизняних біатлоністів не було ніяких матеріальних чи організаційних проблем, а піднялася на п’єдестал лише Лілія Єфремова. Було запрошено прогресивного тренера, провідних фахівців зі змащування лиж, а результату немає. Тут варто згадати, що вісім років тому Олена Петрова взяла олімпійське «срібло» за значно гірших умов фінансування спорту. Парадокс? Можливо, причини слід шукати в тому, що фінансові ресурси пішли трохи не за тією «адресою».