Українських науковців підтримає ЄС

22.02.2006
Українських науковців підтримає ЄС

Українська наука: маємо розумні голови та старезне обладнання.

      Про це українській громадськості розповіли перший заступник міністра освіти і науки Андрій Гужій та директор департаменту Європейського Союзу з досліджень та розвитку Крістіан Патерман під час зустрічі, що проходила минулого тижня в Києві.

      Україна та ЄС співпрацюють у сфері науки в рамках «Шостої рамкової програми», бюджет на яку вже розписано. Проте з 2007 року розпочнеться «Сьома рамкова програма», яка продовжуватиметься ще три-чотири роки. На цю програму Євросоюз виділяє 71 мільярд євро. Частину з цих грошей мають можливість отримати українські науковці, освітні заклади та науково-дослідні інститути.

      Для того, щоб подати заявку на проект, треба протягом місяця звернутися до Національного інформаційного центру зі співробітництва з ЄС у сфері науки і технологій (інтернет-адреса: http://www.fp6-nip.kiev.ua/). Ця структура кординує співпрацю між ЄС та нашою державою та допомагає українцям правильно оформити всі документи, без чого, стверджують науковці, грант отримати практично неможливо. У тому, що науковцям все ще важко «пробитися на Захід», дехто звинувачує бюрократизованість ЄС, інші кажуть, що у «звуженні горлечка», через яке український науковий потенціал «проціджується» на Захід, винна українська сторона, точніше, обмежене коло людей, званих «грантоїдами», які не хочуть допускати до «годівниці» новачків та бояться створювати для себе конкуренцію.

      Під час зустрічі пан Крістіан Патерман дуже хвалив український науковий потенціал та просив розповісти про програму якомога ширшому колу науковців, закликав активніше брати участь молодих дослідників. Напрями, які цікавлять ЄС, — це інноваційна медицина, безпека у світі, дослідження космосу, рослини для майбутнього, біотехнології, інформаційні технології, нові матеріали, охорона навколишнього середовища та інші. Патерман звернув увагу на те, що пропозиція про співпрацю, — це не лише можливість отримати гроші під свої розробки, а й перехід на партнерський рівень для науковців різних країн. А перший заступник міністра освіти і науки Андрій Гужій розвинув тему, розповівши, що зараз наукові проекти є настільки складними та коштовними, що дослідники різних країн найчастіше кооперуються. Так дослідники з однієї країни для своїх наукових експериментів можуть скористатися обладнанням з іноземного інституту чи замовити за кордоном якісь розрахунки.

      За словами пана Гужія, у нас є чудові розробки підвищення ККД та надійності двигунів за рахунок створення двох чи трьох контурів охолодження. Ця робота, яку виконували вчені з трьох країн — Англії, Португалії та України, була визнана однією з найкращих у межах «Шостої рамкової програми».

      Пан Гужій також розповів, що зараз українські вчені вже мають на 20 мільйонів євро узгоджених з ЄС наукових проектів. А за десять років діяльності через Український науковий центр в Україну було інвестовано близько 100 мільйонів доларів. Правда, завдяки більшій відкритості кордонів з України виїздять найперспективніші вчені. Але для того, щоб науковий потенціал не «розпорошувався», переконаний Андрій Гужій, треба не силою втримувати тут науковців, а створити такі умови, щоб вони могли і хотіли повертатися додому.

  • За що воюємо на Донбасі?

    У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>

  • «Ми розробили тести, здатні розпізнати справжнього вчителя»

    Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>

  • Майбутнє пам’яті

    Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>

  • «ХНУРЕреволюція»

    Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>

  • Луцький уже йде на посадку?

    Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>

  • Усе почалося з Брейгеля...

    Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>