Серби втретє впродовж останніх 13 місяців не спромоглися обрати президента країни. З 6,5 млн. громадян Сербії з правом голосу в неділю на виборчі дільниці з'явилися лише 38,3 відсотка. Для визнання виборів дійсними необхідна явка не менше половини зареєстрованих виборців. Якщо черговий провал самих виборів уже навіть не можна назвати несподіванкою, то їх результат виявився крижаним душем для демократичної частини електорату Сербії та європейської спільноти. 46,5 відсотка виборців, які все ж з'явилися на дільниці, віддали свої голоси за крайнього націоналіста, кандидата від Сербської радикальної партії Томіслава Ніколича і лише 35 відсотків — за висуванця демократичної, реформаторської влади Драголюба Мічуновича.
Недільні президентські вибори розглядалися всіма як генеральна репетиція та проби сил перед достроковими парламентськими виборами, призначеними на 28 грудня. Якщо виборці й на парламентських виборах виявлять подібні симпатії, то можна буде поставити жирний хрест на трьох останніх важких роках реформ, на спробах демократизувати суспільство, позбавити впливу на суспільство та владу кримінально-олігархічних кланів. Представники режиму Мілошевича програли у жовтні 2000 року, але можуть узяти реванш у грудні 2003 і повернутися до влади у всій своїй «красі» з 1 січня 2004 року. Томіслав Ніколич у роки правління Слободана Мілошевича займав посаду заступника голови уряду. Націонал-радикали святкують перемогу і заявляють, що виграють парламентські вибори. Вони вже надіслали до Гааги вітальну телеграму своєму лідеру Воїславу Шешелю та всім іншим сербам, яких судить Міжнародний трибунал з воєнних злочинів.