Наші «п'ять копійок» у російські сутички

     У 1995 році президент Асоціації спортивної боротьби України Борис Савлохов заснував міжнародний турнір, присвячений видатним українським борцям. Відтоді в лютому Київ традиційно стає місцем зустрічі бомонду вільної боротьби.

      Минулих вихідних у столичному Палаці спорту відбувся вже ХІІ турнір, який входить до офіційного календаря Міжнародної федерації боротьби. Звичайно, з кожним роком відповідати іміджу «малого чемпіонату світу» стає все важче, але цього разу можна відзначити суттєве підвищення планки змагань. Напередодні чинний президент АСБУ Ельбрус Тедеєв повідомив, що до Києва завітали борці з 25 країн, тоді як минулого року в нас у гостях були атлети з 16 держав. І це не єдина ознака відродження привабливості турніру. Поки що організаторам важко «потягнути» автомобіль як відзнаку кращому борцеві змагань, але призами намагалися нікого не обділити. Ветерани боротьби одержали в подарунок телевізори і матеріальну допомогу, а призери — конкретні «доляри».

      Щодо спортивної складової, то відзначимо, що росіяни на турнірі були заявлені шістьма командами з відомих борцівських центрів — Осетії, Дагестану, Москви, Якутії. Україну представляли практично всі найсильніші борці, зокрема чотириразовий чемпіон Європи Олександр Захарук, ще один чемпіон континенту Василь Федоришин. Хіба що з різних причин глядачі не побачили на київському килимі Тараса Данька та Вадима Тасоєва.

      У ці ж дні в Тегерані відбувався розіграш Кубка світу, де українці виступали умовним другим складом, але спромоглися здобути «бронзу». Утім наші співвітчизники і без цього приємного повідомлення обидва дні київських змагань неодноразово зривали оплески глядачів.

      По завершенні турніру наші тренери висловили задоволення тим, що в напружених сутичках із сильними суперниками вдалося перевірити кандидатів на участь у чемпіонаті Європи. Так, Олександр Захарук переміг на шляху до фіналу українця Айказа Вартапетяна і трьох росіян, а у вирішальній сутичці здолав ще одного співвітчизника — Олександра Хавелова, не дозволивши конкуренту за місце у збірній набрати жодного очка.

      Як виявилося надалі, це був лише почин. Щоправда, у суботу «золота» в активі українців більше не було. Віктор Білокопитий у категорії до 66 кг поступився в запеклій чвертьфінальній сутичці майбутньому переможцеві Бердію Калекхсаєву з Росії, але довів свою силу, здобувши бронзову медаль. Наше «срібло» в суперважкій категорії (до 120 кг) було прогнозованим. Адже українець Сергій Прядун — досвідчений і відомий майстер — поступився більш титулованому представнику Узбекистану Артуру Таймазову. Це друге місце, як і поразку у фіналі Василя Федоришина, Ельбрус Тедеєв пояснив тим, що тренери свідомо не стали форсувати підготовку до турніру, плануючи вийти на пік форми напередодні чемпіонату континенту.

      Загалом, якщо відверто, то два дні найзатятішими на київському килимі були росіяни. Між ними, без перебільшення, точилася боротьба за виживання (читай — за місце у збірній). Не всім борцям з інших країн вдавалося в цю «відкриту першість Росії» вставити свої «п'ять копійок». Але господарі зуміли себе проявити. У неділю дві красивi чистi перемоги над росіянами здобули Юлія Левчук та Ілімдар Саїдов, «срібло» — у Мар'яни Квятковської та вже згадуваного Василя Федоришина, а «бронза» в активі Марії Стадник. Щодо лідерки нашої жіночої збірної, олімпійської чемпіонки Ірини Мерлені, то вона взяла тайм-аут у боротьбі у зв'язку з недавнім одруженням і була присутня на турнірі лише в ложі почесних гостей.

* * *

      Наприкінці свята вільної боротьби довелося почути і про сумні факти з приводу того, як нашим борцям «сприяють» на місцях. Скажімо, у Хмельницькому вже згадана Мерлені, а також чемпіонки Європи серед юніорок Яніна Стадник та Ольга Левковська, тренувалися в залі обласного центру фізичного виховання учнівської молоді (ОЦФВУМ), де понад 20 років тому все було обладнано спеціально для боротьби. За останній час керівники ОЦФВУМ прибрали один із трьох килимів (замість нього поставили ринг) та вирішили не допускати до тренувань тих борців, яким... виповнилося 18 років. Відповідні листи до профільних освітянських та спортивних міністрів результату не дали, оскільки начальство пояснило ліквідацію групи спортивної майстерності Законом України «Про позашкільну освіту»...