Дзвiн не «заговорить», поки банкiри мовчать

      У дев'ятому числі листопада минулого року «Україна молода» надрукувала мій нарис «Снітин — Гетьманова колиска». Тодi працівник інформаційного центру Київського національного економічного університету Людмила Рінгіс повiдомила, що університету присвоєно ім'я Героя України, видатного економіста, випускника цього ВНЗ Вадима Гетьмана. I запросила разом з викладачами і студентами поїхати на батьківщину Вадима Петровича — в село Снітин на Полтавщині.

      Поїздка запам'яталася. Саме село запам'яталося в білу й чорну смуги. Як і скрізь в Україні, господарська руїна, безробіття і безгрошів'я, молодь тікає світ за очі. Нинішньої осені до першого класу прийде лише хлопчик Андрійко Німченко — один першокласник на все село.

      І все ж чорні смуги не затінюють повністю світлі паростки життя. Людина діла, директор школи Ніна Василівна Горбик підтримує дух надії й бадьорості і в навчальному закладі, і в спустілому селі. Додає наснаги й газета «Україна молода», яку постійно виписують через одне-два подвір'я.

      Переконаний, снітинці своїми силами впораються з труднощами, наведуть лад у своєму сільському домі. В одному просили допомогти — завершити відбудову сільської Воскресенської церкви. Свого часу твердо пообіцяв допомогти земляк, міцна і вольова людина Вадим Петрович Гетьман. Не встиг...

      Снітинська громада звернулася до Президента України В.А. Ющенка. Не випадково. Президент неодноразово висловлював щиру повагу до Вадима Гетьмана як свого вчителя з фінансів і економіки. В листопадовій публікації я висловив надію: «Немає сумніву, коли б лист снітинців ліг перед очі учня Вадима Гетьмана, Президента України, професійного економіста Віктора Андрійовича Ющенка, церква у Снітині була б уже відновлена».

         Так не сталося. Високими виявилися пороги до Президента для скромного листа з далекого полтавського села...

         У переддень Різдва подзвонили директор школи Ніна Горбик і сільський голова Василь Омелянець. Як годиться, поздоровили з Новим роком і Різдвом Христовим, побажали щастя й благополуччя, лиш одну смутинку відчув я в їхніх словах: Воскресенська церква так і стоїть зруйнованою пам'яткою козацької старовини.

         Просили все ж допомогти. Оскільки лише журналістське слово виявилося слабкодухим, ми вирішили звернутися до документів — листування між Снітином і Києвом. Дозволимо собі лише незначні скорочення, що не стосуються порушеного питання.

      Священик Української православної церкви Київського патріархату, настоятель Воскресенської церкви, ієрей Андрій Семешко звертається з листом до Президента України Віктора Андрійовича Ющенка:

      «У 2000 році Господь благословив мене на служіння в село Снітин, в якому народився і мешкав Ваш друг і вчитель Вадим Гетьман. В 1988 році селу виповнилося 1000 років, багато визначних подій пов'язанi з історією цього села. У Снітині збереглася пам'ятка архітектури XIX століття — козацька Воскресенська церква, у цій церкві охрещувався і Вадим Гетьман. За 200 років церкву кілька разів палили, грабували, але вона знову поставала у всій своїй красі.

      Після війни з церкви зробили клуб, а потім зерносховище. Багато років церква стояла зачинена, почалася руйнація, впав дах.

      У 2000 році силами громади почалася реконструкція святині. Укріпили цегляні стіни, поставили дах, середньохрестя, купол, хрест. Але докінчити реконструкцію самотужки у нас немає можливостей.

      Прошу Вас, якщо Ваша ласка, посприяти справі відновлення святині.

      Вірю Вам. Нехай Благословення Боже перебуває з Вами повсякчас».

      Хотілося б, щоб цей зворушливий лист потрапив до рук самого Президента, але добре вже й те, що його прочитали в секретаріаті, і науковий консультант О. Саган дав відповідь настоятелю:

      «Вельмишановний отче! Ваше звернення до Президента України, а також аналогічне прохання громади села Снітин щодо надання матеріальної допомоги у реконструкції пам'ятки архітектури XIX ст. Воскресенської церкви розглянуті у секретаріаті Президента України.

      На жаль, відповідно до чинного законодавства, секретаріат Президента України не може виділяти кошти на ці та подібні заходи. Проте, зважаючи на той факт, що храм тісно пов'язаний із життям та діяльністю Героя України Вадима Гетьмана, секретаріат Президента України звернувся з відповідними проханнями до президента Асоціації українських банків О.А. Сугоняко та голови Ради директорів ЗАТ Українська міжбанківська валютна біржа О.Б. Андронова з проханням віднайти можливість допомогти громаді села у важливій справі реконструкції храму. Сподіваємося, що ці установи віднайдуть можливість допомогти Вам».

      Церква стоїть обдертою, банкіри й біржовики мовчать...

      Коло замкнулося. Відповідями, які за Президента дали снітинцям вправні держслужбовці, вікна в церкві не засклиш, стіни не обклеїш, дзвін не змайструєш...

      І, як і минулого разу, подумалося: якби лист, у якому йдеться про Героя України, навчителя нашого Президента Вадима Гетьмана, про турботи його земляків, все-таки потрапив на очі самого Віктора Андрійовича, Воскресенська церква вже б загула радісним дзвоном, скликаючи снітинців на службу, на людське єднання, на спільну українську справу.