У жовтні минулого року Президент Віктор Ющенко пiдписав указ, яким визначив пріоритетним для України розвиток нових інформаційних технологій. Одним із ключових аспектів цього розвитку є надання бездротового широкополосного доступу в інтернет на основі технології WiMAX. Реалізації цих завдань може сприяти присутня на вітчизняному ринку компанія «Українські новітні технології» (УНТ), співзасновником якої є всесвітньо відомий лідер у сфері інформатизації — компанія Intel. Утім надмірне бажання окремих українських чиновників заробити здатне загальмувати амбіційні плани УНТ. І як наслідок, зупинити успішний розвиток інформаційних технологій у країні.
У згаданому президентському указі йдеться про те, що Кабміну, Мінтрансу й облдержадміністраціям слід «значно розширити рівень доступу населення до інформаційних ресурсів». Враховуючи невисокий рівень телефонізації сільського населення й незначні темпи з відкриття нових станцій, існує лише один спосіб, завдяки якому можна максимально забезпечити всім потенційним користувачам в Україні доступ у мережу інтернет. Йдеться про надання бездротового широкополосного доступу в інтернет на основі технології WiMAX.
Єдиний у СНД комерційний оператор мережі бездротового доступу WiMAX — ТОВ «Українські новітні технології» (торговельна марка Alternet). Створили цю компанію два закордонних інвестори — частина УНТ належить фонду «Російські технології» (дочірня структура «Альфа-груп»), інша частина — фонду Intel Capital. Сьогодні «Українські новітні технології» перебувають на етапі швидкого розвитку. Так, тiльки за рiк УНТ побудувала ще шість базових станцій у Києві й розробила кілька схем підключення, знизивши його мінімальну вартість. Як заявив генеральний директор компанії Юрій Чуйков, після запуску мережі в листопаді 2005 року в Києві зараз уведено в експлуатацію сім базових станцій загальною пропускною здатністю близько 140 Мбит/с. Це дозволяє надавати послуги по всій території міста. Сьогодні потужності УНТ у Києві дозволяють підключити близько трьох тисяч абонентів, зараз у компанії 53 абоненти. До кінця 2006 року компанія планує залучити близько п'яти тисяч абонентів, а до 2010 року збільшити абонентську базу до 300 тисяч. До березня компанія також планує розширити мережу на всю територію Харкова, де зараз працює одна базова станція, побудувавши ще дві станції. Крім цього, у планах компанії запустити мережу WiMAX у Київській області до травня, ввівши в експлуатацію шість базових станцій загальною пропускною здатністю 30 Мбит/с. Планується охопити Ірпінь, Васильків, Обухів, Бориспіль, Бровари та Вишгород. У першому півріччі 2006 також планують охопити міста-мільйонники, а до кінця 2006 року — всі обласні центри. За словами Юрія Чуйкова, компанія може запропонувати клієнтам максимальну швидкість передачі даних 2 Мбит/с, вона вже розробила пропозиції для чотирьох сегментів ринку. При цьому мінімальна абонентська плата за користування послугами становить 99 гривень/місяць, мінімальна вартість закордонного трафику — 15 копійок/Мбит. Крім цього, УНТ увела оренду устаткування, що дозволило зменшити первинний разовий платіж при підключенні, що, на думку гендиректора, відштовхував потенційних клієнтів.
Компанія розробила три схеми підключення абонентів; мінімальна вартість підключення становить 299 гривень, тоді як раніше абонентові необхідно було заплатити за встановлення устаткування 599 грн. До кінця 2006 року УНТ планує інвестувати до 15 млн. доларів, зокрема в першому кварталі — 1,2—1,5 млн. доларів.
«Рідко можна знайти інвестора, який би поєднував капітал і технології. Оскільки співзасновником УНТ є всесвітньо відома корпорація Intel і потужна фінансова група — це саме такий випадок. Такого роду компанії потрібно дозволити активно розвиватися, навiть фiнансувати її роботу у країнi», — каже народний депутат Олекса Гудима. З ним згодний і заступник голови Комітету із промислової політики Верховної Ради Володимир Демьохін. «На мою думку, УНТ — це найперспективніша компанія на телекомунікаційному ринку. І щоб вона надалі розвивала стандарт WiMAX, потрібно надати їй усі можливості», — каже народний депутат.
Однак у жовтні минулого року Національна комісія з регулювання зв'язку переглянула ліцензію, видану компанії «Українські новітні технології», і значно звузила її. У відповідь УНТ опротестувала в суді рішення Національної комісії регулювання зв'язку. Господарський суд Києва, куди звернулася компанія, як забезпечувальні заходи повернув УНТ до винесення остаточного рішення i ліцензію на надання послуг зв'язку по всій території країни, і право на використання раніше виділених радіочастот. Це при тому, що частоту ліцензії, право на яку і так мала УНТ протягом довгого періоду, незаконно зайняв Концерн радіомовлення, радіозв'язку і телебачення. «Замість того, щоб звільнити частоту від КРРТ, Нацкомісія вирішила позбавити УНТ ліцензії. Подібне рішення інакше як дивним не назвеш», — вважає Володимир Демьохін.
Утім у рішеннях чиновників нічого дивного немає, якщо врахувати, що зайняти частоту намагаються безліч компаній, націлених не на те, щоб її розвивати, а швидше заблокувати, убезпечивши себе від потенційної конкуренції. «Питання максимального використання інформаційних ресурсів — це питання стратегії країни та її інформаційної безпеки. Тому я вважаю, що політика НКРЗ, спрямована на УНТ, повинна бути зваженою і обережною. Не варто робити з себе слона в посудній крамниці, що намагається невміло регулювати високотехнологічним ринком», — сказав голова Комітету з національній безпеки Верховної Ради Георгій Крючков.
Володимир МАЄВСЬКИЙ.