Людська доля є постановником найкращих жартів. У цьому переконався канадський актор Леслі Нільсен, який упродовж перших 30 років своєї кар'єри, граючи «серйозні» ролі, не мав особливого успіху, хоча браку пропозицій не відчував і міг дозволити собі цілком безбідне життя. А коли Нільсенові стукнуло 54 (час уже й про пенсію подумати), він погодився на чи не першу свою «несерйозну» роль. І... став справжньою зіркою. Про пенсію можна було забути. Як, до речі, і про здоровий глузд та самоповагу, до яких зобов'язує вік. Шанований актор на старість літ перетворився на блазня. І світ вдячний йому за це.
Леслі Уїльям Нільсен народився 11 лютого 1926 року в містечку Регіна, що в розташованій під Полярним колом канадській провінції Саскачеван. Своїм скандинавським прізвищем він завдячує діду, емігранту з Данії. Леслі був племінником канадського актора-характерника — Жана Хершольта, але до думки про акторську кар'єру прийшов самостійно ще в дитинстві. Хлопець мав дуже суворого батька, який служив у славетній Канадській кінній поліції, і щоб уникнути покарання за якусь чергову провину, вигадував найнеймовірніші виправдання та намагався викласти їх якомога переконливіше. Так, ще в дитинстві навчився «втілюватися в образ». Малий Леслі добре співав і танцював, але батьки не заохочували його до розвитку цих талантів — вважали їх «дурничками»... Але склалося так, що, на відміну від своїх молодших братів (один із них, Ерік Нільсен, здійнявся щаблями кар'єри до депутата парламенту і посади віце-прем'єра уряду Канади), «дурничками» він став заробляти собі на хліб.
У роки Другої світової війни Нільсена призвали на дійсну військову службу в Королівських ВПС, але він відслужив бортовим стрільцем на території своєї країни і в бойових діях участі не брав. Після демобілізації закінчив Академію радіо в Торонто, працював диктором та діджеєм музичних програм на канадських радіостанціях. 1949 року перебрався до Нью-Йорка й у 1950-х роках розпочав акторську кар'єру на американському телебаченні, де знявся в десятках телесеріалів. Незабаром перебрався до Голлівуду і в 1956-му дебютував у кіно роллю у фільмі «Король бродяг». Перший великий успіх прийшов до Нільсена того ж року завдяки ролі у стрічці «Заборонена планета», яку на цей час уже відносять до класики фантастичного жанру. Оскільки актор був високого зросту (183 см), мав струнку поставу та приємну зовнішність, то наступні чверть століття виконував ролі романтичних героїв, лікарів і поліцейських (стрічки «Пригоди «Посейдона», «Місто у вогні» та ін.).
Але репутація «серйозного актора», яку Леслі Нільсен створював багато років, розпалася, немов картковий будиночок, після ролі у фільмі 1980 року «Аероплан!», який поставили «кінохулігани» із режисерсько-сценаристського тріо Цукер—Абрахамс—Цукер. Для цих молодих пересмішників не було святих речей. Жертвами їхніх дошкульних пародій ставали десятки сцен з інших далеко не комедійних голлівудських фільмів. «Аероплан!», скажімо, був жорстокою пародією на фільми авіакатастроф, передусім «Аеропорт» за романом письменника Артура Хейлі.
Після неймовірного успіху кінопародії братів Цукерів Леслі Нільсен розпочав акторську кар'єру з чистого аркуша. 1982 року він з'явився в кількох частинах пародійного телесеріалу «Поліцейська команда!» в роді недоумкуватого детектива Френка Дребіна. Цей персонаж отримав свій розвиток у пародійному фільмі «Голий пістолет: З архіву поліції» (1988) та двох його сіквелах: «Голий пістолет 2 1/2: Запах страху» (1991) — до речі, це кіно у неділю о 20.30 транслюватиме Ентер-фільм, і «Голий пістолет 33 1/3: Останній випад» (1994). Якось актор пожартував: «Я у дуже хороших стосунках з детективом Дребіном. Щиро кажучи, я часто задумуюсь над тим, чи ми не є однією і тією ж особою». Великий успіх випав і на долю стрічки славетного американського комедійного режисера Мела Брукса «Дракула: Мертвий і задоволений цим» (1995). Були і провали, на зразок «Шостого елемента» (2000), який видався геть не смішним і нецікавим.
Тепер глядачам уже просто важко уявити собі Леслі Нільсена не в пародії. Навіть якщо він вирішить знятися у найтрагічнішій із трагедій, глядачі будуть реготати при першій його появі на екрані.
Упродовж 50 років акторської кар'єри Леслі Нільсен знявся в 220 художніх фільмах та телесеріалах. У вільний час він захоплюється гольфом і є справжнім фахівцем із цієї гри, навіть видав кілька навчальних відеокасет. Як невиправний жартівник, актор 1993 року видав книжку під назвою «Гола правда», яка є збіркою вигаданих, пародійних біографій відомих політиків. Нільсен — натуралізований громадянин США, і це не вважають зрадою в його рідній країні, де йому надано почесне громадянство кількох канадських міст.
Якось Нільсен зiзнався: «Я дуже люблю, коли мене смішать, тому і сам обрав такий фах. Але я не припускав, що це такий важкий шматок хліба»...
У Нью–Йорку відбулася одна з найулюбленіших подій шоу–бізнесової тусовки — церемонія вручення премії MTV Video Music Awards, заснованої найпопулярнішим музичним телеканалом у світі. Уперше подію такого масштабу організували в Брукліні, і незважаючи на «непрестижний» статус цього району, дійство було справді вражаючим. >>
Цілком можливо, що за кілька років світ перестане асоціювати Ольгу Куриленко винятково з дівчиною Бонда: сьогодні вона задіяна у кількох проектах всесвітньо відомих режисерів, що дає їй надію вийти за рамки образу статичної красуні. Сміливо припускаю, що у майбутній біографії актриси буде глава, в якій описуватиметься, що змінити амплуа їй дозволила робота у фільмі дебютантки Міхаль Боганім «Земля забуття» (картина виходить на екрани кінотеатрів України 26 квітня): Ольга грає молоду жінку, яка не може забути про трагедію, що сталася в її житті під час вибуху на ЧАЕС. Актриса сама вийшла на проект маловідомої режисерки. «Від когось Ольга довідалася, що існує сценарій фільму про Чорнобиль, і зацікавилася ним, — розповідала в інтерв’ю «УМ» Міхаль. — Оскільки я знімала до цього документальне кіно, то мені не йшлося про те, щоб залучити до роботи над фільмом відомих акторів. Але коли зустрілася з Ольгою і поговорила з нею, то зрозуміла, що вона підходить на цю роль».
Незважаючи на те, що українка працює з такими великими, як Деніел Крейг, Терренс Малік, Том Круз, їй вдається залишатися «земною». «Особливі прикмети» цієї знаменитості: скромність, виваженість, працьовитість. Хоча, можливо, у майбутньому ми дізнаємося про недитячі інтриги, завдяки яким, а не лише екзотичній красі, Куриленко пробиралася на вершини Голлівуду, проте в інтерв’ю «УМ» Оля постала саме такою. За її словами, вона не потребує «зіркової свити»: у неї немає менеджера, асистента, водія, публіциста. «Свою кінокар’єру я будую сама. Для простої поради мені достатньо мого асистента», — стверджує Куриленко. >>
Лікарі, які робили розтин тіла співачки Уїтні Х’юстон, виявили в її легенях воду. Така остання новина із закулісся раптової смерті американської зірки поп– та соулмузики. >>
Цьогорічна, 58–ма, церемонія вручення найвищих американських музичних нагород «Греммі», яка відбулася в Лос–Анджелесі у ніч із неділі на понеділок за київським часом, пройшла під знаком жалоби. Напередодні у своєму готельному номері була знайдена мертвою славетна співачка Уїтні Х’юстон, яка мала виступити на цій церемонії, тож вечір фактично перетворився на вшанування її пам’яті. Спершу організатори навіть думали взагалі скасувати захід, але родина Х’юстон попросила цього не робити. Проте в програму церемонії було внесено зміни. >>
Цьогорічна, 83–тя, церемонія нагородження премією Американської кіноакадемії виявилася чи не найбільш передбачуваною з початку сторіччя. В усіх головних номінаціях «Оскар» отримали фаворити, та й решта переможців критиків не здивували. >>
Змагання, в тому числі й музичні, привабливі несподіванками. Цьогорічне «Євробачення» подарувало дуже симпатичний «сюрприз»: перемогу звичайної німецької дівчини, вчорашньої школярки, яка, не маючи змоги похвалитися вокальними даними чи особливим музичним талантом, підкорила Європу своєю щирістю і простотою. Німеччина стоїть на вухах і носить Лєну Майєр–Ландрут на руках, продюсер на хвилі цієї ейфорії пропонує відправити її на «Євробачення» й наступного року, а сама тріумфаторка зітхає: мовляв, усе це приємно, але коли ж їй тепер навчатися? >>
