— Петре Михайловичу, ви є членом ради з реформування освіти в Україні, скажіть, які, на вашу думку, будуть введені зміни і чи потрібні вони взагалі, адже кажуть, що радянська система освіти була досить не поганою?
— Я за всю комісію не можу відповідати, тим більше що розпорядження про створення цієї комісії вийшло днями і ще жодного засідання не було. А про реформування освіти ми весь час говоримо. Проте часто забуваємо, що цей процес має дві складові: ми щось руйнуємо, відмовляємося від того, що нам заважає працювати, і натомість пропонуємо щось ефективніше. Таким чином у нас реформування часто зводиться до того, що ми руйнуємо щось старе, а нічого нового не створюємо. Наприклад, ми втратили такий важливий освітянський і соціальний компонент як система дошкільної підготовки — садочки, дитячі ясла, різні гуртки. Це справді було завоюванням радянської системи, і з цього приводу нам по-доброму заздрили і американці, й німці. Там ці заклади приватні, а тому плата за них є досить високою. У нас же ця система функціонувала на державному рівні. Загалом можна навести багато таких прикладів.