Драголюб Міцунович.
Голова Скупштіни (парламенту) та виконуюча обов'язки президента Сербії Наташа Мічич позавчора увечері за пропозицією влади країни оголосила про розпуск Скупштіни та призначення дострокових парламентських виборів на 28 грудня, повідомила сербська газета «Бліц». Раніше цього дня вона провела відповідні консультації з головою уряду Сербії Зораном Живковичем та головою парламенту союзної держави Сербія і Чорногорія Драголюбом Міцуновичем. «Я вирішив, що вибори відбудуться 28 грудня, щоб ми увійшли у Новий рік з новим парламентом та новим президентом»,— заявив Міцунович. Віце-прем'єр Небойша Чович пояснив: «Робота парламенту і уряду заблокована парламентською опозицією, і відтягування виборів небезпечне для країни. Ми є демократичним урядом і не дозволимо, щоб Сербія занурилася в хаос та анархію». А Живкович сказав, що влада Сербії відважилася на розпуск парламенту та призначення виборів на рік раніше запланованого терміну з огляду на нездатність парламенту ухвалювати нові закони, які необхідні для продовження започаткованих реформ. Голова уряду наголосив, що іншою причиною розпуску парламенту стала торгівля депутатськими мандатами, в результаті якої до складу Скупштіни потрапили ті партії, які навіть не брали участі у виборах три роки тому, а тепер створили антиурядову коаліцію. Таким чином, порушено волю виборців. Окремі депутати пройшли до парламенту за списком однієї політичної сили, а потім виконали (не безкоштовно) роль «троянського коня» і перейшли до табору противників. Конституційний суд Сербії визнав, що такі переходи є законними. На запитання про те, чи і в новому складі парламенту буде продовжуватися торгівля мандатами, оскільки рішення Конституційного суду залишається в силі, голова уряду заявив, що це буде залежати від обережності та принциповості партій при доборі кандидатів до партійних списків.
Силами, які поповнилися та зміцнилися за рахунок продажних перебіжчиків, є сербські націоналісти та прибічники колишнього президента Слободана Мілошевича. Вони заблокували як роботу парламенту, так і дії реформаторського уряду Зорана Живковича. Ослаблена внутрішніми суперечками та протидією старих сил, демократична влада опинилася перед найсерйознішою кризою з часу повалення у жовтні 2000 року режиму Слободана Мілошевича. Іншою причиною кризи є відсутність впродовж останнього року президента, оскільки з огляду на низьку активність виборців кілька чергових виборчих турів визнані недійсними. Завтра у Сербії відбудеться черговий тур (четверта спроба) президентських виборів. Правляча коаліція «Демократична опозиція Сербії» (ця назва тепер звучить дивно, але вона залишилася незмінною з часів боротьби з режимом Мілошевича) виставила на них своїм кандидатом вже згаданого голову парламенту Сербії і Чорногорії 73-річного Драголюба Міцуновича. Він має найбільший рейтинг і реально претендує на перемогу, якщо явка виборців хоч цього разу перевищить 50 відсотків. Опозиція закликає до бойкоту виборів.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
