Патріотично налаштовані запоріжці давно помітили: якщо наближені до міського голови Євгена Карташова друковані та електронні ЗМІ активно вихваляють якийсь проект чи намір владоможців — впору згадувати Станіславського і волати всією громадою «Не вірю!». Так було, приміром, з виділенням 5,5 гектара землі над Дніпром для спорудження гіпермаркету «Метро»: без нього, мовляв, місту не вижити. Особисто пан Карташов мав такі аргументи: інвестори «окультурять» ділянку в центрі міста (до речі, у рекреаційній зоні), яка все одно перетворилася на смітник, зате бюджет одержить додаткових 15 мільйонів гривень. На сесії мер протиснув бажане рішення, однак його опротестувала прокуратура; тодішній «губернатор» Юрій Артеменко підключив до проблеми Президента України Віктора Ющенка, мав жорстку розмову з Акселем Лукі, директором української філії німецької фірми «Метро кеш енд Керрі». Потенційному інвестору запропонували 13 інших ділянок, однак той відмовився. Тільки суд поставив логічну крапку, яка, звісно ж, не збiглася з інтересами мерії.

Під час свого останнього візиту до Запоріжжя Президент України Віктор Ющенко найбільшу увагу приділив проблемам енергозбереження та екології. «Сьогодні в Запоріжжі ви не знайдете жодної структури, жодної особистості, які б не встали та не сказали, що шкоду навколишньому середовищу спричиняє такий-то завод в таких-то розмірах. Тому нам потрібно вийти на діалог», — наголосив Президент.

Збудований у Дніпропетровську ще у XIX столітті римо-католицький костел розташувався на центральному проспекті Карла Маркса. Проте самі прихожани не можуть тут проводити свої меси ще з повоєнних років, відтоді, як настоятель храму Ейхбаум у далекому 1947-му безрезультатно спробував домогтися у НКВС передачі храму віруючим. Щоправда, йому запропонували відновити костел за рахунок прихожан, котрих нараховувалося не більше 20 осіб. Звісно ж, у знедолених війною людей таких коштів не знайшлося.

У Черкасах одним недобудованим об'єктом, що довгі роки муляв людям очі на перехресті центрального бульвару Тараса Шевченка і вулиці Пушкіна, стало менше. Віднедавна незавершене будівництво НДІ технології електротехнічної промисловості почало перетворюватися на перший у місті елітний житловий комплекс «Надія», загальною площею майже 27 тис. квадратних метрів. Цей 8-поверховий будинок на сім під'їздів Леонід Шиятий, власник товариства «Леонід», назвав і зводить у пам'ять про свою покійну дружину Надію.