«А що, він хіба не помер?..»
...Сергію зараз 14 років. Два роки тому він пішов із рідного села неподалік від Вишгорода, що на Київщині, і повертатися «через маму, яка п'є», не збирається. Тепер його домом стала столиця, точніше — вулиця. «Я знаю увесь Київ як п'ять пальців», — каже хлопчик. І я йому вірю. Він за цей час обійшов усе місто власними ногами й знає про нього чимало таємниць — як проходити безкоштовно в метро, наприклад. Де він жив увесь цей час? «Самі знаєте де...» — каже Сергій і опускає очі. «Тільки не на вокзалі! Там небезпечно — можуть побити або ще й гірше...» — розповідає хлопець. Збирав пляшки, люди щось давали поїсти. «Лише Харківський масив! І тільки. Там я жив, — запевняє Сергій, — там спокійно».