Удар долотом

07.02.2006

Люблять Юлію Тимошенко на Галичині, але іноді — дивною любов'ю. І в цієї «дивини» є підстави. Зокрема, ось якого листа днями отримала лідерка БЮТ від працівників Дрогобицького долотного заводу, що на Львівщині.

«Шановна Юліє Володимирівно! Багатотисячний колектив Дрогобицького долотного заводу підтримує Вас та членів Вашого блоку в прагненні зберегти незалежність України, утвердити її економічну могутність, демократію. Ми були разом з Вами і під час Помаранчевої революції (на Майдані в Києві перебували, змінюючи одна одну, декілька груп наших працівників та членів їхніх сімей, ми були незмінними учасниками мітингів у нашому місті, що проходили в ті зимові дні на підтримку ідей Майдану). Багато з нас поділяють Ваші думки щодо оцінки політичної та економічної ситуації в Україні і шляхів виходу з кризи, які були висловлені Вами у виступі на Львівському телебаченні. Своє вирішальне слово солідарності з Вами ми готові висловити в день виборів до Верховної Ради.

Але багатьох із нас відштовхує від підтримки очолюваного Вами виборчого блоку явно ворожа, антиукраїнська позиція окремих народних депутатів України, які входять у список БЮТ, щодо діяльності нашого підприємства, а також їхні конкретні дії, направлені на дискредитацію всього нашого колективу. Це такі Ваші «колеги», як Богдан Губський, Олександр Єдін, Петро Кузьменко, які включені до списку БЮТ, відповідно, під 27-м, 68-м та 100-м номерами. Зовсім не володіючи інформацією про діяльність долотного заводу (а вона заслуговує на позитивну оцінку та перебуває цілком у рамках чинного законодавства), вказані антинародні депутати, захищаючи інтереси вузької групи новоявлених бізнесменів, які мають намір протиправно відібрати належне нам приміщення в місті Києві по вулиці Шота Руставелі, 16, будь-яким способом намагаються нашкодити нам. У своїх діях ці особи, використовуючи свій високий посадовий стан і можливості, прикриваючись депутатським захистом, звертаються в усі правоохоронні органи й безпідставно звинувачують нас у нібито скоєних злочинах. Численні комісії, які перевіряють нашу діяльність, підтверджують відсутність складу злочину, але такі перевірки заважають нам працювати, ганьблять нас.

Шановна Юліє Володимирівно! Просимо ознайомити згаданих народних депутатів — членів Вашого блоку — з цим відкритим листом і звернути їхню увагу на те, що подібні дії депутатів відштовхують нас як виборців від підтримки БЮТ.

Також просимо Вас при наступному перебуванні на Львівщині обов'язково відвідати наше підприємство. Будемо раді спілкуванню з Вами. Переконані, що після ознайомлення з колективом та результатами його діяльності Ви з упевненістю зможете зарахувати усіх нас та всіх членів наших родин до своїх прихильників.

З повагою від імені колективу підприємства — члени профспілкового комітету заводу:

Віктор Кечков, голова комітету,

Віктор Ланяк, заступник голови,

Ярослав Безкоровайний,

слюсар цеху №11, ще 12 підписів».

А тепер — необхідні пояснення. Дрогобицький долотний завод спеціалізується на виготовленні бурильних доліт для найтової промисловості. До кінця 1990-х років він «лежав», як і значна частина української промисловості. Але прийшов іноземний інвестор — група «Волгобурмаш» із Росії. Нова ефективна команда менеджерів ліквідувала заборгованість підприємства (З млн. грн. із зарплат і ще 2 млн. — перед бюджетом), значно модернізувала виробництво, знайшла нові, передусім зовнішні, ринки збуту. Словом, ДДЗ став на ноги. Через три роки «волзькі бурильники» продали акції Дрогобицького долотного своїм партнерам — групі чеських інвесторів. Ті продовжили успішний бізнес, вклали в завод більше 12 млн. доларів. Успіхи ДДЗ відчуло й місто Дрогобич, бюджет якого вже на 90 відсотків формується «долотниками».

Але тут почалися проблеми, пов'язані спочатку зі згаданим у листі приміщенням у центрі Києва, по вулиці Шота Руставелі, 16. Його придбала компанія «Волгабурмаш-Україна» — попередній власник Дрогобицького долотного заводу — у такого собі Фінансово-консультаційного центру сприяння розвитку підприємництва (запам’ятаймо цю абревіатуру — ФКЦСРП), та згодом передала у власність ДДЗ під представництво заводу. Усе було оформлено правильно, зафіксовано в столичному БТІ, але через півтора року після угоди про продаж нерухомості спритники з ФКЦСРП вирішили підшукати лазівку й «експропріювати» офіс у «долотників». Почалися суди, які поперемінно вигравали-програвали обидві сторони конфлікту. До чого тут Тимошенко? А до того, що саме депутати з прихильних до неї фракцій, як це часто буває, взялися забезпечувати «супровід» інтересів екпропріаторів з ФКЦСРП.

Петро Кузьменко й Олександр Єдін, відповідно, колишній есдек і «трудовик», а зараз — члени фракції «Єдина Україна» Богдана Губського, долучилися до «полювання на інвестора» і за допомогою листів та звернень до різних державних інстанцій наслали на Дрогобицький цілу ватагу перевірок. Про цей безпідставний тиск і йдеться в листі до лідерки БЮТ.

Відтак роботу ДДЗ фактично паралізовано. Трудовий колектив не розуміє чому, а чеські іноземні інвестори, зіткнувшись із такою перепоною, змушені відкладати на невизначений термін реалізацію на заводі двох інвестпроектів вартістю понад 10 млн. доларів.

«Обвинувачення на адресу заводу вочевидь свідчать про намір деяких «обранців народу» зупинити завод, тим самим залишивши держбюджет без систематичних надходжень, а працівників — без зарплати», — йдеться у відозві чеських інвесторів. Тепер до менеджменту долучили свій голос і прості робітники. З надією на те, що їх почують.