«Земле,ти прокинешся колись?». Стилiзований гуцульський капелюх Фомi теж личить. (Фото Володимира СТАДНИКА.)
Найвідомішим українським пілігримам та менестрелям — гурту «Мандри» — таки вдалося дописати і презентувати свій третій альбом — «Дорога». Це одинадцять нових пісень, плюс хітова «Не спи моя рідна земля» під яскравою обкладинкою і розмитим мандрівним фото гурту на залізничному полотні, всередині: і на знімку, і на презентації альбому Сергій (Фома) Фоменко в папасі, яку вдягнув «з почуття поваги до братнього грузинського народу, що виборов революцію і сказав «фак» виродкам». «Ти її взагалі знімаєш?» — «Вдома знімаю (для переконливості киває головою. — Авт.)».
«Альбом вийшов таким, яким ми хотіли його бачити, — говорить Фома. Він максимально наближений до того, що ми граємо на живих концертах, навіть подекуди досконаліше. Словом, це те, про що я мріяв. Так само дуже вдалою, як на мене, є обкладинка компакту: мінімалістична, без чогось надзвичайного, всередині значно цікавіше, ніж ззовні».
Годі було придумати іншу назву платівки для «Мандрів», ніж «Дорога»: банально (згадайте «Рамштайн» із «Рейзе, рейзе», Юлю Чічеріну, з однойменним синглом «Дорога», «Бон вояж» «любим друзям» бажали «ВВ», словом, усіх блукаючих, кочуючих, переїжджих не перерахуєш), але влучно («Коли ти в дорозі, твої враження весь час міняються — от тут те ж саме», — каже Фома). І, звичайно, перманентно закоханий і романтичний автор текстів і музики Фома не зміг оминути ще одну вічну тему: навіть в єдиній урбаністичній композиції «Місто» він співає: «Я бачу тебе в кривих дзеркалах, далеко-далеко, диво кохання». Як розповідав колись «УМ» Сергій, майже кожна його пісня присвячена якійсь дівчині, в цьому альбомі одна з них має ім'я — Косачіна, вона чорноброва і кароока. Щоразу, коли чую цю пісню, мені уявляється дебела козачка, гібрид Вєрки Сердючки і «фам фаталь», яка сильною рукою «крєпко» обхопила талію, а іншою відправляє до рота порцію насіння; Косачіна голосно регоче. Єдиною загадкою тут для мене завжди була поведінка Фоми, який співає: «Ти мене не любиш і з мене глузуєш, ти насіння лущиш — гей!». Якщо в людини горе, чому вона радісно вигукує «гей!»? «І все несе він свій «Єрмак», і веселіє просто так»? До речі, найімовірніше, що першим окліпованим треком з нової програми буде пісня «Любов».
Чи змінилася стилістика альбому, як це буває в багатьох гуртів з випуском кількох альбомів? Салман Салманов Мамєд-огли (перкусія, бек-вокал): «Мені як представнику старої школи було важливо, як звучатиме альбом — більше в сторону попси чи року? Але Фома пообіцяв, що ми заробимо багато мільйонів...» Фома: «Салман мав на увазі — розшифрую, — що рок у чистому вигляді йому більше подобається, ніж його різновиди чи міксування з іншими стилями. Але ми експериментуємо. «Мандри» стоять на прикордонній території між роком, реггі, етнічною та поп-музикою. Та й, якщо чесно, хороша поп-музика має право на існування, особливо в сучасній ситуації. От як зараз пам'ятаю: ще вісім років тому, коли ми тільки починали, стояв у телефонній будці Салман і дзвонив комусь, а я йому кажу: «Підеш до нас у групу грати? Буде супер-група...» А він каже (пародіює голос Салмана. — Авт.): «Ну я сомневаюсь, конечно... Ну ладно, поиграем». І от, я думаю, мої слова тепер починають втілюватися в життя. Тому не виключено, що через якийсь час і ці справдяться. І не тому, що я ласий до грошей, а тому що мені видається важливим дати українським виконавцям заробляти на життя своєю творчістю».
На життя творчістю хлопці будуть заробляти, мандруючи у передвиборчий період з «Нашою Україною» — як у вірші Романа Скиби: «А дороги всміхаються дорого». «Не зраджуємо старим симпатіям, — розповідає «УМ» Сергій Фоменко, — це, знаєш як у фразі — вичитав десь нещодавно у Лимонова — «Коней на переправі не міняють, а ослів можна і треба». Кажуть, що з пропозиціями грати на передвиборчих концертах пропонували «Мандрам» і Партія Регіонів, і Вітренко. Салман Салманов: «Узагалі, політики трошки божевільні, бо вони думають, що сонце не сходить без поправки до Конституції».
Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>
Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>
Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>
У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>
Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>
Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>
