Супермоделі з Вишневого

      Авіамодельний спорт дуже рідко потрапляє на шпальти газет, не кажучи вже про телеекрани, але через це не стає менш захоплюючим та популярним серед дорослих і дітлахів. У містечку Вишневе під Києвом уже десять років існує Державний центр науково-технічної творчості дітей «Шанс», який його вихованці жартома називають «моделькою». І ця сама «моделька» не лише готує майбутніх авіамоделістів, а й забезпечує підготовку справжніх, «дорослих», чемпіонів Європи та світу. За словами директора центру Анатолія Кухарського, серед його підопічних є чемпіон і віце-чемпіон Європи, володар Кубка світу, срібний призер світової першості. А в цьому році авіамоделісти з Вишневого боротимуться за світову корону в Іспанії та Німеччині.

      Зізнаюся, про цей спорт чула небагато. Та й чи лише я одна? Необізнаність більшості співгромадян у цій галузі пан Анатолій пояснює так: «Це задоволення коштує досить дорого, а державні органи не мають фінансових можливостей працювати над його популяризацією. За останні п'ять років від держави ми отримали для школи лише один двигун за 370 гривень. Це, вважайте, зовсім нічого, адже мотор авіамоделі відробляє своє лише за дві-три години».

      Утім фанатів у «модельці», за словами директора, вистачає — 600 учнів займаються за дюжиною напрямів (а всього в авіамоделізмі 50 дисциплін), аби складати й запускати в небо невеликi літаки. Одним із найпопулярніших серед молоді вважається найбільш азартний напрям — повітряні бої. Моделі на кордах (спеціальних шнурах) запускають по колу, до кожного літака прикріплена стрічка, а виграє той, хто зіб'є більше чужих стрічок.

      «УМ» поспілкувалася з деякими вихованцями «Шансу». Враження? Фанати. Хлопці цілковито живуть своїм хобі: відмовляються від побачень, гульок із друзями, а всі зароблені гроші витрачають на дорогу апаратуру. Кажуть, що не знають більшого задоволення  ніж тоді, коли їхній літак — дуже тендітний прилад, який налагоджують тижнями й місяцями, — злiтає в повітря.

      До речі, щоб навчитися запускати модель, треба витратити близько 400 євро. За саме навчання у центрі грошей не беруть, але авіадеталі коштують дорого. Загалом, модельний літак обходиться щонайменше в 1000 доларів. Однак це не спиняє ані вихованців, ані центр — кожен «крутиться» як може. Наприклад, у «Шансі» виготовляють власні гвинти, корди для різних авіацентрів в обмін на інші деталі.

      Терміну навчання та вікового обмеження в «модельці» немає. Наймолодшому учневі — шість років. Сам директор займається авіамоделізмом з 1954 року. Жартує, що стільки не живуть. Пан Анатолій каже, що авіамоделізм — це не спорт, а спосіб життя. Крім того, Кухарський упевнений, що моделісти — найкращі фахівці в будь-якій сфері, оскільки цей вид спорту — високоінтелектуальний.