Що стимулює стандарт

      Сьогодні в Україні триває підготовка до вступу у Світову організацію торгівлі, посилюється багатогранна робота з інтеграції в Європейський Союз. У зв'язку з цими процесами значення Держспоживстандарту України, де сконцентровано науковий потенціал технічного регулювання та споживчої політики нашої держави, дедалi зростає. Показово, що Держспоживстандарт України активно налагоджує зв'язки з насамперед економічно розвиненими державами, переймає кращий досвід, адаптуючи його до сучасних вітчизняних умов.

      Про міжнародне співробітництво Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики ведемо розмову з головою відомства Миколою Негричем.

      — Насамперед, Миколо Михайловичу, пояснiть, які переваги матиме Україна, ставши членом СОТ?

      — Членство України в СОТ є необхідною передумовою лібералізації режиму торгівлі між Україною та ЄС, дасть можливість вести переговори зі створення зони вільної торгівлі та забезпечити поступову інтеграцію України до ЄС, підготувати та укласти угоди про асоційоване членство України в ЄС. Рівноправність умов участі України в СОТ та ЄС гарантуватиме рівень адаптації українського технічного законодавства до законодавства ЄС та угод СОТ, впровадження міжнародних та європейських стандартів, застосування процедур оцінки відповідності згідно з європейською та міжнародною практикою.

      — Які ж першочергові завдання має ваш комітет, аби успішно просувався цей процес?

      — Сьогодні ми маємо створити  та впровадити сучасну   гнучку   систему   технічного   регулювання, яка б повною мірою відповідала вимогам СОТ та ЄС і здатна була швидко і адекватно реагувати на потреби й запити національної економіки, споживачів і торгових партнерів. Від цього залежить постачання конкурентоспроможної продукції та послуг на глобалізований ринок. Протягом 2005 року Держспоживстандарт України в межах своєї компетенції уклав п'ять міжнародних угод про співробітництво у сфері стандартизації, метрології, оцінки відповідності та якості. На урядовому рівні — з Сирійською Арабською Республікою, Йорданським Хашимітським Королівством, Литвою. Ми підписали угоду з  Бюро індійських стандартів i ще одну угоду з Литовською Республікою. Вже протягом січня нинішнього  року укладено три міжнародні угоди — з Італійською установою з уніфікації UNI, Німецьким інститутом стандартів (DIN) та Управлінням зi стандартизації, метрології та випробувань Словацької Республіки.

      Цi двосторонні угоди передбачають налагодження співробітництва в зазначених сферах, зокрема у сфері визнання результатів робіт з оцінки відповідності на основі  укладання договорів між органами з сертифікації окремих видів продукції, які є предметом експорту-імпорту. А це, в свою чергу, дозволить знизити собівартість та термін надходження такої продукції на ринки обох країн. 

      Ці документи передбачають також обмін досвідом із метрологічної діяльності, зокрема із  забезпечення єдності вимірювань та звірення національних еталонів одиниць фізичних величин, впровадження систем управління якістю та навколишнім середовищем у відповідності до міжнародних стандартів. Підписання міжнародних угод про співробітництво з розвиненими країнами безумовно сприятиме приведенню національного технічного законодавства та нормативної бази до норм та правил ЄС.

      — З якими ще країнами ведуться переговори щодо започаткування співробітництва у сфері технічного регулювання?

      — Наша делегація щойно повернулася з Австрії. У Австрійському інституті стандартів та Федеральному офісi з метрології та нагляду ми провели переговори, за результатами яких було  підписано Меморандум про взаєморозуміння у сфері стандартизації. Хочу відзначити, що вивчення досвіду та налагодження співпраці у сфері стандартизації з одним із найавторитетніших європейських національних органів є надзвичайно актуальним для України. За інформацією австрійських фахівців, упровадження сучасних європейських стандартів забезпечує щорічно 25 вiдсоткiв економічного зростання економіки Австрії, а внесок стандартів у внутрішній валовий продукт сягає приблизно 1,7 мільярда євро. Загалом на сьогоднішній день у сфері стандартизації, метрології, оцінки відповідності та захисту прав споживачів діє 43 угоди з 30 країнами, 17 з них укладено на міжурядовому рівні. Наразі проводяться двосторонні переговори з Ірландією та Іраном.

      — Відомо, що наприкінці вересня українська делегація взяла участь у 28-й Генеральній Асамблеї Міжнародної організації зі стандартизації, зокрема у засіданні Ради (ISO)...

      — Це один із важливих  заходів напередодні вступу України до Світової організації торгівлі. Зокрема, керівне технічне бюро ISO, враховуючи високий науковий потенціал українських фахівців і активну участь у розробленні міжнародних стандартів, прийняло рішення щодо передачі ведення секретаріату міжнародного технічного комітету ISO/TC 218 «Деревина» українському ТК «Лісоматеріали». Українські фахівці також беруть участь у роботі близько 15 вiдсоткiв технічних комітетів, створених ISO. Найактивніше вони співпрацюють у таких галузях, як суднобудування, лісова промисловість, інформація та документація, промислові гідропроводи та гідроавтоматика, змащувальні системи, ракетна та ракетно-космічна техніка, аналіз газів та інші.

      — Відомо також, що недавно делегація Держспоживстандарту України, яку ви очолювали, за участю посла України при ЄС Романа Шпека провела переговори з представниками Європейської комісії щодо укладення Угоди з оцінки відповідності та прийняття промислових товарів (АСАА) між Україною та Європейським Союзом. Що це дає для України?

      — Як позитивний сигнал можна відзначити рішення Європейської комісії щодо проведення консультацій стосовно приєднання України до Угоди про оцінку відповідності та прийнятості промислових товарів (ACAA). У зв'язку з цим у вересні 2005 року українській стороні було передано пакет документів до проекту «Україна: План дій щодо вільного руху промислових товарів». Такі угоди Європейський Союз укладав iз країнами, які були кандидатами на членство в ЄС, та країнами Середземномор'я. Як результат, продукція, яку охоплювали ци угоди, вільно просувалася на внутрішньому ринку ЄС без додаткових випробувань та сертифікації. 

      — Крім членства у Раді ISO, в яких ще міжнародних організаціях  бере участь Україна?

      — Держспоживстандарт веде досить активну міжнародну діяльність і є членом дев'яти міжнародних та регіональних організацій зі стандартизації та метрології. Гадаю, варто їх перелічити. Це Міжнародна організація із стандартизації (ISO), Міжнародна електротехнічна комісія (IEC), Європейський комітет зі стандартизації (CEN), Європейський комітет із стандартизації в електротехніці (CENELEC), Міждержавна рада зі стандартизації, метрології та сертифікації (МДР), Міжнародна організація законодавчої метрології (OIML), Організація Євроазіатського співробітництва державних метрологічних установ (COOMET), Організація національних метрологічних установ держав Європи (EUROMET), Генеральна конференція мір та ваг (CGPM). У рамках зазначених організацій Держспоживстандарт отримує як проекти, так і щойно видані стандарти, публікації, журнали і каталоги, які створюють фонд нормативних документів. Ними можуть користуватися розробники національних стандартів, промисловці, підприємці, громадськість. Із 2002 року Україна є асоційованим членом Генеральної конференції мір та ваги (CGPM). Це відкрило шлях до підписання у 2003 році Угоди «Про взаємне визнання національних вимірювальних еталонів і сертифікатів калібрування та вимірювання», які видають національні метрологічні інститути. Відтак Україна має змогу надавати відповідну інформацію щодо калібрувальних та вимірювальних можливостей національних еталонів. Необхідно зазначити, що Європейський комітет стандартизації (CEN) у жовтні 2004 року підписав Угоду про надання Держспоживстандарту України статусу «Партнерського органу зі стандартизації». Цей статус дає змогу безпосередньо брати участь у роботі з європейської стандартизації, зокрема в комітетах, галузь діяльності яких має особливе значення для економіки країни. Це й обладнання машин, і устаткування для виробництва шкіри, взуття, вичинки хутра, а також методи випробувань якості шкір та шкіряної сировини.

      — Які ще результати діяльності фахівців Держспоживстандарту в міжнародних організаціях ви відзначили б?

      — По-перше, затвердження та надання чинності 900 національним та міждержавним стандартам, що гармонізовані з європейськими та міжнародними. Всі стандарти затверджено та введено в дію наказами Держспоживстандарту України. Адже відомо, що систему технічного регулювання, отриману нашою країною після розпаду Союзу, було створено на принципах планової економіки, де держава, і тільки держава, несла відповідальність за безпеку продукції та послуг, а стандарт був законом. Нормативні документи жорстко регламентували навіть дрібні вимоги до продукції, тобто все піддавалося тотальному контролю. Такий підхід не відповідав міжнародним нормам та правилам, принципам СОТ, зокрема, угоди про технічні бар'єри в торгівлі, не сприяв впровадженню нових технологій та інновацій і був об'єктом постійної критики з боку торгових  партнерів України. Проте стандартизація, як один з елементів технічного регулювання, може забезпечити внесок в економічний розвиток, який перевищує відповідні показники від впровадження патентів та ліцензій. Як свідчать дослідження німецьких експертів, підтверджені аналітиками Європейського Союзу, за період 1960—1990 років третина щорічного економічного зростання Німеччини (близько 30 млрд. марок) i є саме результатом упровадження нових стандартів. У рамках угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЕС наша країна взяла на себе зобов'язання гармонізувати законодавство, норми, правила, стандарти, процедури з оцінки відповідності зі світовою та європейською практикою.

      По-друге, завдяки підтримці Держспоживстандарту України протягом 2005 року 10 українських технічних комітетів (ТК) активізували свою участь у міжнародній стандартизації, змінивши статус наглядача на активного члена. Таким чином, нині 39 ТК працює у 126 структурних підрозділах ISO у статусі активного члена. Плануємо розширити сферу діяльності в комітетах, які займаються розробленням стандартів у галузі будівельних матеріалів, лісоматеріалів та методів їх випробувань.

      По-третє, виходячи з наявних ресурсів, використовуючи членство України в міжнародних і регіональних організаціях зі стандартизації, Держспоживстандарт України створив Головний фонд нормативних документів, який складається з 3,6 тис. національних стандартів (ДСТУ), 18, 7 тис. міждержавних стандартів (ГОСТ), 15, 1 тис. стандартів ISO, 5,3 тис. стандартів IEC, 7,6 тис. європейських стандартів, а також стандартів Великобританії, Німеччини, США, Канади, Японії на паперових носіях. Останнім часом фонд поповнюється текстами нормативних документів на електронних носіях.

      — І на завершення, Миколо Михайловичу, яке значення для України має підписання такої кількості угод ?

      — Саме угодами передбачено здійснення заходів щодо застосування міжнародних стандартів як основи для гармонізації національних стандартів. Це має сприяти розвитку науково-технічного співробітництва та подолання технічних бар'єрів у торгівлі, безпосередніх зв'язків між інститутами зі стандартизації, метрології та сертифікації. Це також дасть можливість провести роботи щодо взаємного визнання результатів випробувань та оцінки відповідності (сертифікації) продукції, яка є основою як експорту, так i імпорту, на основі додаткових угод, протоколів, програм. Крім цього, участь України в цих міжнародних і регіональних організаціях, а також підписання та реалізація міжнародних угод із країнами-членами Європейського Союзу забезпечить основу для гармонізації національних стандартів, норм і правил із міжнародними і європейськими, а також сприятиме інтеграції України в Європейський економічний простір та доступу української продукції на світові ринки. 

Роксолана СТАДНИК.