Гепатит — це хвороба, яка бореться з медициною на рiвних

31.01.2006

Надія Зайцева, завiдуюча Київським мiським дитячим гастроентерологiчного центром, кандидат медичних наук.

У давнину цю хворобу називали «жовтяницею»: наші предки знали, що хвороба заразна і найкраще лікуватися пісною їжею та сиром. Наші бабусі іменували її «хворобою Боткіна», сьогодні ж із діагнозом «гепатит» познайомилася третина населення. Наука відкрила нових збудників хвороби, але так і не винайшла радикальних ліків: жоден лікувальний препарат не може повністю перемогти гепатит, і народ лікується від напасті все тією ж дієтою... До цього часу одним із засобів боротьби з цією хворобою був і залишається метод правильного харчування та створення нових ефективних продуктів функціонального харчування.

Київський міський дитячий гастроентерологічний центр, розташований на Куренівці, вже сімнадцятий рік приймає для лікування і консультацій дітей, які потребують підтвердження діагнозу «гепатит». Потрапляють сюди і діти з підозрою на хронічне захворювання печінки. Центр відомий справжніми фахівцями, які застосовують різноманітні методики боротьби з гепатитами. Очолює дитячий гастроентерологічний центр досвідчений фахівець, кандидат медичних наук Надія Євгеніївна Зайцева. До неї ми звернулися з питаннями, які цікавлять наших читачів.

— Наскільки небезпечним для дитини може бути гепатит?

— Хронічні гепатити — це запальні захворювання печінки, які найчастіше викликають віруси. Під час хвороби руйнується печінкова клітина, порушуються обмінні процеси. Якщо вчасно не почати необхідне лікування, гострий гепатит, викликаний вірусами В і С, може перерости в хронічне захворювання, а це призводить до інвалідності хворого. На жаль, відсоток хронічно хворих при гострому гепатиті С високий, становить від 60 до 85 відсотків, у третини з них може виникнути цироз печінки й близько 15—20 відсотків — рак печінки.

— Яким чином ваші пацієнти захворіли на вірусний гепатит?

— На жаль, найчастіше до нас потрапляють діти, інфіковані вірусом у результаті медичних маніпуляцій — переважно діти із онко- й гематологічними захворюваннями, яким робили переливання крові чи кровозамінників. Часто, крім токсичного гепатиту, вони отримують ще й вірусний. А ще до нас потрапляють підлітки, які вживали внутрішньовенні наркотики, їх лікувати ще складніше. Наступна категорія хворих — діти із токсичним, лікарським гепатитом, а також із криптогенним гепатитом, тобто з хворобою нез'ясованого походження.

— Наскільки результативним є лікування медичними препаратами?

— Стандартне лікування хронічних вірусних гепатитів — це інтерферонотерапія. Ще п'ять років тому лікарі досягали хороших результатів в 60 — 70 відсотків пацієнтів, застосовуючи один із препаратів інтерферону. Але сьогодні така монотерапія діє менш ефективно, і частка стійкої ремісії зменшилася до 40—50 відсотків, тому медикам треба підключати препарати ще однієї групи (аналоги нуклеозидів). Річ у тім, що вірус пристосовується до ліків так само, як бактерії пристосовуються до антибіотиків, тому доводиться вживати додаткові засоби, а це спричиняє цілу низку проблем.

По-перше, це проблема матеріальна — одна ін'єкція інтерферону коштує 150—200 гривень , помножте це мінімум на 72 ін'єкції (курс лікування 6-12місяців), і в сумі виходить більше, нiж 12 тисяч гривень. Але й цей препарат може виявитися для пацієнта малоефективним, тоді необхідно застосувати ще одну групу препаратів, що подвоює суму витрат. У підсумку — лікування буде коштувати більш ніж 25 тисяч гривень. У держави немає коштів, щоб забезпечити лікування всіх дітей iз гепатитами, тому найчастіше за ліки доводиться платити батькам хворої дитини, а таку суму має не кожна родина...

Друга проблема — побічні ефекти ліків. Практично в усіх дітей спостерігається гіпертермія — підвищення температури після введення препарату, а не кожна дитина може перенести підвищення температури до 39 градусів. Крім того, у дітей можуть з'явитися проблеми росту, статевого дозрівання, розлади психіки... Є ціла група людей, яким не можна вживати препарати інтерферону. Це змушує нас шукати нові методи лікування, що підвищили б ефективність застосовуваних стандартів.

— Які методи лікування найбільш ефективні для лікування вірусних гепатитів?

— Ми ознайомилися зі статтею, опублікованою Київським iнститутом здоров'я нації в інтернеті. Інститут вивчає білок — один із найважливіших складових у дієтичному харчуванні. Ця тема надзвичайно важлива для наших пацієнтів. Річ у тім, що дієтичне харчування для хворих на хронічний гепатит, незалежно від етіології, є необхідною умовою лікування. При цьому білок — найважливіший компонент, украй необхідний для відновлення основних функцій печінки — може погано засвоюватися. Що відбувається? Ми рекомендуємо їсти побільше сиру, але засвоюється він недостатньо, тому що при захворюванні печінки страждає весь шлунково-кишковий тракт, порушуються процеси всмоктування поживних речовин.

При прийомі продуктів функціонального харчування , коли білок потрапляє у шлунок у доступній для ушкодженого організму формі й легко засвоюється, результати зовсім інші. У продуктах функціонального харчування, що належать до серії відомого у світі комплексу Grіnіzatіon фірми WGS, білок розбитий на амінокислоти, а така обробка поліпшує його засвоюваність. Інститут здоров'я нації відгукнувся на наше прохання, люб'язно надавши це харчування для групи дітей із хронічними гепатитами, до того ж абсолютно безкоштовно. Сьогодні ці продукти вживають десять дітей iз хронічним гепатитом.

— Якими ж були результати ?

— Звичайно, про остаточні висновки говорити зарано, але вже попередні результати вказують на поліпшення самопочуття дітей. Для прикладу, я зверну вашу увагу на одного конкретного пацієнта. Цьому хлопчикові 15 років, десять з яких він тяжко хворів. Він багато пережив, борючись за своє життя, одержав кілька курсів інтерферонотерапії, аналізи періодично нормалізувалися, але через якийсь час знову наставала ремісія. Розвився цироз печінки, знизився до критичних цифр рівень лейкоцитів, тромбоцитів. А вже через 10 днів після того як хлопчик почав вживати функціональне білкове харчування, ці показники покращилися, він ожив. Ми очам своїм не повірили! Через півтора місяця це була вже інша людина, змінився його фізичний і психічний стан, підліток із задоволенням ходить до школи, спілкується з однолітками. Таке відчуття, що в хлопця виросли крила.