«Є ідея!» — раз по раз можна почути від лідера кримськотатарської молоді Ескендера Барієва. Найцікавіше, що ці ідеї реалізуються. Можливо, не в повному обсязі (адже не на все вистачає коштів). Утім, переглядаючи «хроніку» Кримськотатарського молодіжного центру, який упродовж 10 років очолював Ескендер, дивуєшся: невже це все змогла втілити громадська організація? Незабаром літопис КМЦ, доповнений фотографіями і документами (відозвами, зверненнями), вийде друком, ставши повноцінною історією першого десятиріччя легалізованого в Українській державі кримськотатарського молодіжного руху. У рік створення КМЦ його члени тримали голодування на знак протесту проти прийняття «конституції Автономної Республіки Крим», в якій зовсім не згадувалося про кримських татар. Кожен член Кримськотатарського центру голодував тоді по три дні, потім надсилав телеграму Президентові України і передавав естафету наступному. В результаті, Верховна Рада України не прийняла цей документ. У 1996 році проводили акції на підтримку Конституції України. Постійно виступали проти війни в Чечні.
Ескендер Барієв виріс у родині учасників підпільного кримськотатарського національного руху. «Я з дитинства знав, як готуються документи, як вони тиражуються. Часто вечорами і ночами ми з батьками розривали на сторінки рулони ксерокопійованих текстів. У мене до цього потяг з дитинства», — згадує Ескендер. Коли у 1995-му створили Кримськотатарський молодіжний центр, він, на той час студент-медик, його очолив. І в цій молодіжній громаді, немов у плесі чарівного джерельця, проявилося життя цілого народу — його культура, філософія, соціальний досвід, віра й освіта і, звісно ж, проблеми. Про це наша розмова з наймолодшим членом Меджлісу Ескендером Барієвим, який на ІІ Курултаї кримськотатарської молоді в середині січня цього року склав свої повноваження голови КМЦ, передавши «булаву» молодшим.