Пітерський щасливчик із Нової Каховки та його французькі «па»

27.01.2006
Пітерський щасливчик із Нової Каховки та його французькі «па»

Колишній хлопець із Херсонщини у ролі колишнього моряка-полярника. (Фото з журналу «Hallo!».)

      Ми вже так звикли (ба, навіть ніколи й не відвикали) споживати телевізійну продукцію східних сусідів, що й далі сприймаємо її достоту за рідну. Очевидно, керівництво «1+1» на це й розраховує, підсаджуючи на чергові два тижні українських домогосподарок на серіальчик, який уже встиг полонити російських тіточок на каналі РТР. Певно, наші кволі патріотичні почуття мусить стовідсотково задовольнити вже сам той факт, що головну роль у цій багатосерійці виконує наш колишній співвітчизник, хвацький хлопчина із Нової Каховки Ілля Носков, який, чкурнувши в ніжному віці з рідної Херсонщини, таки підкорив омріяний Пітер.

      Справжню популярність Ілля Носков отримав завдяки ролі Ераста Фандоріна у стрічці «Азазель» за твором Бориса Акуніна. Свого часу «Комсомольська правда в Україні» з характерним душком меншовартості писала, що пітерські педагоги сценічної мови вилікували актора «від малоросійського акценту. Але простодушності й пристрасності не знищили». Чи допомогли Іллі в новій стрічці ці питомо «хохляцькі» риси ми зможемо перевірити вже наступного понеділка. А заодно й переконатися, чи збираються «плюси» дотримуватись нової редакції Закону України «Про телебачення та радіомовлення», яка вимагає здійснювати українською мовою дублювання (а не титрування!) всіх фільмів.

      А тепер про «Щасливчика». Стрічка матиме не так «малоросійський», як французький, а точніше, мопассанівський акцент. Адже створено її за мотивами чи не найвідомішого роману Гі де Мопассана «Любий друг», який свого часу совєтські громадяни активно вимінювали на гори макулатури і в ім'я «обліко моралє» забороняли читати своїм неповнолітнім дітям. Тож каховський Ілько Носков втілиться у хтивого і заповзятливого ловеласа-журналіста Жоржа Дюруа.

      Оскільки сюжет класичного роману творці стрічки вирішили вбрати у сучасні російські реалії, то новоспеченим пітерським журналюгою-серцеїдом зробили колишнього моряка-полярника, такого собі Артема. Журналістський фах колишній «морський вовк» вирішує опанувати з цілком банальної причини: у північній столиці Росії працює його давній приятель, такий собі «акул пера». Він і допомагає тридцятирічному Артему приєднатися до лав однієї з двох найдавніших професій. Слід віддати героєві стрічки належне — він вдало і тонко поєднує обидва найдавніші способи заробляння грошей. Себто, як ви вже напевно здогадалися, Артем користується неабиякою популярністю у жінок, і цю популярність чудово використовує у розбудові власної кар'єри.

      Ролі безжально спокушених виконують відомі акторки Олена Сафонова, Ольга Погодіна та Анна Дубровська.

      У ролі колеги по журналістському цеху знявся навіть Михайло Боярський у хіпівському «прикиді» шістдесятих років. Щоправда, славетного д'Артаньяна під час зйомок спіткало лихо. Боярський зламав ногу, і йому довелося зніматися в гіпсі.

      Сценарій «Щасливого» написала москвичка Олена Константинова, а зрежисирував відомий (зокрема, за телесеріалом «Сестри») мешканець Петербурга Антон Сіверс. Кажуть, Сіверс — людина тонка, вишукана й інтелігентна, тож і від фільму варто чекати вишуканості й чуттєвості.

      Крім знаних акторів людської породи, в «Щасливому» задіяні мовчазні, але від цього не менш привабливі виконавці: красивезний крук й гарнюній їжачок. А крім Пітера, стрічка, подейкують, фільмувалась навіть у Африці чи в Ізраїлі, чи й в обох цих країнах одразу.

      Люди, наближені до актора Іллі Носкова, стверджують, що у житті чоловік аж ніяк не схожий на героя стрічки Артема. Влітку минулого року, саме в день свого народження — 21 червня, Носков побрався з дівчиною Поліною, з якою зустрічався понад два роки. І хоч одразу після п'ятиденної шлюбної подорожі щасливий Ілля вирушив на зйомки «Щасливого», до дружини ставиться ніжно, ба, навіть побожно. Й усіляко оберігає кохану від стресів, які можуть чигати на бойову подругу актора.

      Тож дивімося чергове російське диво, пишаймося відсутністю акценту в колишніх земляків і ділімося враженнями.

  • Сашко Лірник: Казку пропускаю через себе...

    Хто не знає Сашка Лірника? Виявляється, є такі. Та з кожним новим днем незнайків стає все менше: то книга з Лірниковими казками до рук потрапить, то диск хтось перепише й дасть послухати, то на телебаченні Лірникову вечірню казочку тато з мамою увімкнуть. Казкар постійно спілкується з читачами, слухачами й глядачами, їздить з волонтерською місією на Донбас, а також за кордон, до українців діаспори. >>

  • Розкадровані мандри

    Професійна мандрівниця Ольга Котлицька цього тижня у Києві збирає друзів, щоб нагадати: телепроекту про подорожі, автором і ведучою якого вона є, уже 20. Спочатку був «На перший погляд», потім він трансформувався у «Не перший погляд». >>

  • Сміятися з леді-боса

    Навіть якщо комедії не ваш улюблений кіножанр, варто подивитися на неперевершений талант однієї з найсмішніших сучасних коміків — американської акторки Меліси Маккарті у новій стрічці «Леді бос», що цього тижня виходить у прокат в Україні. >>

  • «За мною там Непал, Гімалаї сумують»

    Телеведучий Дмитро Комаров на каналі «1+1» показав Камбоджу, Індію, Кубу, Болівію та інші країни такими, як ніхто не здогадувався. Він «вивертає» світ і показує його з вражаючих сторін. У кабінеті Дмитра в офісі «Плюсів», де ми ведемо розмову, ніби зібрані шматочки екзотичних країн, у деталях. >>

  • У новинах немає змоги «погратися»

    Упродовж останніх років вибагливі телеглядачі, які цінують свій час, усе частіше відмовляються від перегляду ефірів так званих великих каналів, де навіть у новиннєвих блоках орієнтуються на «інформацію розваг» — інфотеймент. >>

  • Провокатори з мікрофонами

    У Донецьк прибула група з 20 представників російських ЗМІ, перед якими поставлено завдання «фіксації обстрілів мирного населення українськими військовими», а також «консультацій» з організації провокацій, — повідомили в групі «Інформаційний спротив». >>