Переді мною нотатки історії, типової як для нашого суспільства: дівчинка з неблагополучної сім'ї, яка не має де й голови прихилити. Таких підлітків у нас багато — ще зовсім юних, але вже зі значним досвідом дорослого життя. Всі сюжети схожі й водночас унікальні — бо болить кожному гостро і по-своєму. Про Надю ми дізналися із дзвінка жалісливої читачки нашої газети Любові Михайлівни, яка працює консьєржкою в одному з київських будинків. Мимоволі вона стала свідком Надіної телефонної розмови і не могла стримати сліз — дівчині, виявляється, немає де жити, перебуває вона наразі у добрих людей, але й вони можуть одного чудового дня сказати: «Треба ж і честь знати». А холодна зима не за горами...

Чому нас вчать детективні серіали? Звертати увагу на дрібниці, не нехтувати ними. Попіл від цигарки, сліди помади на келиху абощо — все це дозволяє вправним Коломбо-Каменським натрапити на слід злочинця. Справжній замисел інколи розкривається через слово, жест, які були спочатку не помічені взагалі або яким не надали потрібного значення.