Iдилiя, але вчора...
Шоу-бізнесова тусовка смакує чергову міні-сенсацію: популярна співачка Катя Бужинська розлучилася зі своїм чоловіком та продюсером Юрієм Квєлєнковим. Чому сенсацію? Бо донедавна подружжя в усіх інтерв'ю розказувало про свій щасливий шлюб і демонструвало його «щасливість» на всі камери і фотоапарати. Чому міні? Ну не Мадонна ж, урешті-решт, розлучилася; у планетарному масштабі це побиття горщиків дуже навіть локальне. До того ж тихе і цивілізоване.
Як розповів «Новому каналові» сам Юрій, ані весілля, ані розлучення не були рекламною акцією. За словами Квєлєнкова, Катя знайшла іншого чоловіка, який зміг приділяти їй більше часу та влаштувати затишне сімейне життя. До речі, ділові та дружні стосунки Катя та Квєлєнков, за їхніми словами, розривати поки що не збираються.
Нагадаємо, що цей союз був досить тривалим — з Юрієм Квєлєнковим Бужинська познайомилася в 1995 році. І саме він тоді наполіг, аби шістнадцятирічна співачка, перспективна й симпатична, перевелася до училища Глієра й переїхала з Чернівців до Києва. Найгучніші перемоги Бужинської сталися вже після знайомства з Квєлєнковим: у 1996—99 роках співачка взяла участь у дванадцяти престижних естрадних конкурсах, у п'яти міжнародних виборола гран-прі. Найвизначнішою перемогою Бужинської до сьогодні був тріумф на «Слов'янському базарі-1998», де вона не лише взяла гран-прі, а й набрала 297 балів з 300 можливих — абсолютний рекорд фестивалю.
Коментарів від Бужинської стосовно нового зигзагу в особистому житті поки що нашим читачам запропонувати не можемо — телефон співачки не відповідає. Але у будь-якому разі бажаємо їй щастя, здоров'я, усього найкращого і величезних успіхів як у творчості, так і в особистому житті.
Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>
Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>
Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>
У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>
Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>
Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>
