Припертий до стінки уряд нарешті здався і пішов на контакт із пекарями, імпортерами зерна й сільгоспвиробниками, щоб виробити стратегію спільних дій і погасити «лихоманку» на хлібному ринку. Перша принципова домовленість втішна для виробників і болюча для споживачів: ціни на масові сорти хліба піднімуться копійок на 30 навіть там, де їх досі вдавалося тримати. Це лише один із наслідків понеділкової постанови Кабінету Міністрів і позавчорашнього підписання Меморандуму про співробітництво, який від імені уряду віце-прем'єр Іван Кириленко погодив із керівниками Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств, Української зернової асоціації, об'єднання «Укрхлібопром» і Всеукраїнської асоціації пекарів. Загалом же сторони взяли на себе зобов'язання уникнути різкого підвищення цін і забезпечити країну достатньою кількістю продовольчого зерна та хліба.
Найближче подорожчання паляниць зумовлене тим, що виробників більше не змушуватимуть працювати собі на «мінус» — рентабельність хлібокомбінатів зафіксована на рівні 5 відсотків. Сьогодні, як зізнався віце-президент Всеукраїнської асоціації хлібопекарів Євген Ленг, випікання популярних буханців приносить 10—15 відсотків збитків. За словами ж віце-прем'єра, третина хлібзаводів працює збитково, а решта — на межі нульової рентабельності. За умов подорожчання збіжжя на пекарів так тисли, що дійшло до абсурдних перекосів: у деяких містах тонна готового хліба коштує стільки ж, скільки в інших областях просять за тонну зерна. «Ціни на хліб в Україні були дуже низькими. 5 відсотків рентабельності не дають нам технічно переоснащуватися, але це гарантує безперебійну роботу хлібзаводів і забезпечення населення хлібом», — стверджує директор Укрхлібпрому Олександр Васильченко.
У рамках нової хвилі співпраці Кабмін також обіцяє максимально спростити режим імпорту зерна, відмовитися від адміністрування і утримати місцеві органи влади від втручання в роботу зернового і хлібного ринків. Зі свого боку, імпортери зобов'язалися забезпечити пекарів, завізши з-за кордону до нового року не менше мільйона тонн зерна за «максимально сприятливими цінами». «Якщо 1200 гривень за тонну (пшениці третього класу. — Авт.) — це сприятлива ціна. Якщо 1400 — це сьогодні спекуляція», — пояснив журналістам Іван Кириленко.
Водночас влада має намір закуповувати продовольство до так званих «державних засіків» — через Держрезерв, ДАК «Хліб України» та регіональні фонди. До 1 січня таким чином планують придбати приблизно 3 мільйони тонн зерна. Іван Кириленко запевняє, що сьогодні Україна накопичила тримісячний запас продовольчого зерна, за жовтень імпортери завезли 600 тисяч тонн пшениці і в листопаді-грудні буде не менше. Відтак він переконаний, що ціна на хліб після подорожчання буде стабільною до нового урожаю.
Зернотрейдери та пекарі з віце-прем'єром погоджуються. Проте додають принципове «але»: стабільність зберігатиметься, якщо не зростуть ціни на зерно на світових ринках. А за даними, які має Українська зернова асоціація, неврожай «підкосив» не тільки нас, тож, зерно, за прогнозами, у світі й надалі дорожчатиме. А відтак може «відрикошетити» й по нашому хлібові. Цей нюанс уряд наразі не враховує, зате Іван Кириленко уже попросив УЗА підготувати «доповідну записку», щоб вивчити питання докладніше.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
