«Криворіжсталь» дешевша за ваш вірус!

      Минулого тижня в Києві проходив міжнародний семінар, присвячений проблемi пташиного грипу: два дні українські медики й ветеринари, а також гості з Грузії, Казахстану, Узбекистану й США виступали з доповідями, ще три дні були присвячені науковим тренінгам. Американці демонстрували найсучасніше обладнання, яке використовують для індикації вірусу пташиного грипу як у людей, так і в матеріалі птахів, пояснювали, як правильно зібрати взірці, куди помістити матеріал, як посіяти слиз від інфікованого птаха на курячі ембріони, виростити і виділити вірус. Українські вірусологи продемонстрували реакцію на звичайний людський грип, який дошкуляє нам кожної зими — як зауважила головний позаштатний епідеміолог МОЗ професор Наталя Виноград, пташиний грип — це серйозна проблема, але із тією ж «Каліфорнією» (штам грипу) теж треба боротися, особливо на порозі сезонного росту захворюваності, а то й епідемії. Молоді учасники семінару стояли біля лабораторних столів iз блокнотами, намагаючись занотувати все почуте, і відверто заздрили фахівцям із Одеси, адже саме до цього міста біля моря поїхала група американських експертів разом з унікальною машиною, здатною проводити полімеразну ланцюгову реакцію на пташиний грип у реальному часі — швидко, точно і безпечно. А журналісти, які потрапили на семінар, намагалися «впіймати» цікавих співрозмовників, які могли б розповісти про своє бачення проблеми.

      Мені пощастило — заступник директора Науково-дослідного сільськогосподарського інституту республіки Казахстан Берік Хайруллін охоче відповідав на поставлені запитання і ділився досвідом своєї країни у подоланні пташиного грипу, причому в «людському» вірусі він розбирався анітрохи не гірше, ніж у пташиній заразі. У свою чергу, пан Хайруллін розпитував мене про політичну ситуацію в Українi, дивувався дороговизні столичних квартир та наїдків і бідкався, що не зміг потрапити до Криму — там, мовляв, зараз дуже цікаво...

      — Беріку Мухитовичу, чому вірус пташиного грипу так швидко вбиває людей? В інтернеті ходить стільки версій: і про імунну бурю в організмі, і про клітинне виснаження, а що кажуть учені?

      — За великим рахунком, людина вмирає не від самого грипу, а від вторинних симптомів. Скажімо, у вас піднялася температура до 39 градусів. Якщо вона протримається два дні — все, смерть. А при температурі за 40 узагалі фініш буде, достатньо трохи більше семи годин полежати з таким жаром, і ти вже не жилець на цьому світі. Крім того, вірус розмножується, змушуючи клітини організму працювати в ролі копіювальних машин, захоплює ваш енергетичний баланс, у вас змінюється РН крові (так званий гомеостаз), кислотність стає нижчою, тиск теж... У вас, скажімо, який тиск?

      — Понижений.

      — Ось бачите, вам так ще гірше буде, тиск ще нижчим стане, причому суттєво. Від цього голова паморочиться, серце болить... Гіпотонікам треба пити ввечері якісний коньяк, щоб тиск підвищити.

      — Ага, це з моїм-то гастритом...

      — Ну так спочатку треба з'їсти гарний м'який стейк. Дарма смієтесь! Берете м'ясо, вранці замочуєте його в огірковому розсолі, а ввечері смажите чи парите, якщо так більше подобається.

      — Дякую за рецепт, але повернімося все ж таки до пташиного грипу. Яких заходів уживає Казахстан, щоб не допустити мору птахів та епідемії пташиного грипу серед людей?

      — Ми підходимо до проблеми комплексно: ветеринари мають свою програму, медики працюють за своєю. Ще з кінця липня у нас перевіряють кожного пацієнта, який захворів на пневмонію, у кожному випадку беруть аналіз і ставлять діагноз на H5N1. Нічого не знайшли, але краще перестрахуватись. Крім того, ми намагаємося отримати якомога більше зразків крові від великої кількості людей. Наприклад, у школі чи дитячому садочку кілька тисяч людей здали кров, і з цілого відра береться кілька мілілітрів на аналіз, які ми перевіряємо в лабораторії.

      — Але ж ви тоді не будете напевно знати, в кого саме з цих трьох чи п'яти тисяч людей був вірус!

      — Ну та й що? На цьому етапі це несуттєво. Уявіть собі, скільки часу пішло б на те, аби перевірити абсолютно кожного з 15 мільйонів громадян Казахстану! А так ми можемо охопити багато людей і отримати інформацію, чи захворіли люди на пташиний грип у цьому населеному пункті. Вашим фахівцям не завадило б проводити такі ж дослідження. Скажімо, якби в Києві спрацювала хоч одна проба, то все, місто можна закривати на карантин і працювати прицільніше, звертаючи пильну увагу на дітей та людей похилого віку. Вони більше від усіх потерпають від вірусів: в одних імунна система ще не сформувалася, в інших уже погано працює. Тому їх треба вакцинувати в першу чергу.

      — Чим? Хіба науковці вже винайшли вакцину проти H5N1?

      — Ні, йдеться про вакцину від звичайного людського грипу, це теж дає гарні результати. 

      — На початку цього епідсезону багатьом українцям, які хотіли зробити щеплення проти звичайного «людського» грипу, не вистачило препарату — Україна закупила мало вакцини, орієнтуючись на минулорічний попит, і виник дефіцит. У вас була така ж ситуація?

      — Ні, ми швиденько поробили резерви: наші медики запаслися не тільки вакциною, рекомендованою ВООЗ у цьому епідсезоні, а й засобами для дезiнфекції, діагностичним обладнанням, тим же «Таміфлу».

      — Щодо «Таміфлу», в інтернеті пройшла така інформація, що він не рятує людей від пташиного грипу. У Гонконзі людину накачали ліками, а вона все одно померла.

      — Цей препарат, звичайно, не може бути панацеєю від азіатського штаму, але він єдиний на сьогодні, який хоч якось допомагає при зараженні пташиним грипом. Якщо ви встигнете, ви вилікуєтесь. Утім... Щиро кажучи, краще вже горілки української випити: ви робите низький РН у крові, при якому вірус не живе.

      — І що, багато треба пити?

      — А скільки у вас п'ють? (сміється.)

      — Деякі напиваються так, що про них можна сказати фразою з анекдоту: у спирті пацієнта крові не знайшли!

      — Ну, це вже перебір, маленької дози цілком вистачає.

      — А вакцина від пташиного грипу існує для птахів?

      — Існує, але вакцину треба робити самим, зрозуміти, що ми з вами належимо до країн третього світу, і у випадку пандемії грипу про нас просто забудуть, їм (цивілізованим країнам) самим може не вистачити препаратів. Зараз кожна країна має розгортати національне виробництво засобів діагностики і вакцини. Ми вже прийняли програму, почали працювати. Росіяни навесні будуть випробовувати дві вакцини. У китайців — хороший препарат... Але не треба на когось сподіватися, їм самим, може, не вистачить. А якщо й вистачить, у погріб покладуть подвійний запас і скажуть: немає, вибачайте.

      — До речі, у вас у країні не бояться курятину купувати?

      — Дуже, дуже знизилися обсяги продажу. Від імпортних стегенець скоро взагалі відмовлюсь, це ж не м'ясо взагалі. Хіба нормальна курка, яка бігає в селі по подвір'ю, може зваритися за 10 хвилин? Та ніколи в житті! І як тільки одна людина в Казахстані помре від пташиного грипу, все поголів'я птахів у країні виріжуть. У нас птиці не дуже багато — десь 30 мільйонів голів (Китай мільярд птахів знищив, і нічого), але тут постає питання про існування птахівництва як галузі в цілій країні. Тому керівники птахофабрик мають бігати, просити діагностику, шукати обладнання, щоб убезпечити свій бізнес від знищення. Але не лише птах може переносити заразу. У Китаї чому віруси народжуються? Там на одному подвір'ї живуть люди, кури і свині. А свиня — це той «казан», в якому варяться найстрашніші для людини віруси. Плюс бруд, плюс висока щільність населення, і можете собі уявити, що там коїться.

      — Виходить, свиня може з'їсти інфіковану курку, захворіти на пташиний грип і заразити інших свиней?

      — Саме так.

      — То що, Україні найближчим часом слід чекати мору серед свиней?

      — Ні, свині від нього не вмирають. Вони чудово передають вірус далі, що ми й знати про це не будемо. І це страшно. А ще треба постійно моніторити дику фауну. До вас грипознi гуси прилетіли не в жовтні, а в серпні! А ми знайшли грип у диких птахів ще у березні. Та що там гуси, треба в прибережних районах усіх тварин обстежувати. Ви що думаєте, H5N1 можуть тільки качки переносити? Ми знайшли вірус у дикого кабана і ондатри.

      — А вони як захворіли?

      — Елементарно. Кабан їсть дохлу качку, ондатра теж жерти хоче, знайшли десь пташину, ось вірус і поселився в організмі.

      — Що нам робити?

      — Насамперед треба зробити резерв: закупити достатньо засобів профілактики, діагностики, дезінфекції пташиного грипу, придбати необхідне обладнання По-друге, терміново ухвалити наукову програму вивчення вашого грипу, самим розробляти діагностику і вакцину як для птахів, так і для людей. Не треба чекати, поки хтось це зробить за вас. Навіщо віддали кримський вірус до Росії на дослідження, коли самі цілком могли зробити аналіз? Хіба ви не розумієте, що той штам у пробірці коштує силу-силенну грошей? Та що тут казати, «Криворіжсталь» дешевша від вашого вірусу! Це справжня бомба, і ви віддаєте її чужинцям. І чого ви вірите дяді Васі?

      — Так у нас же немає відповід-ної апаратури!

      — Найцікавіше, що така апаратура є, тільки на ній чомусь не проводять ці дослідження.

      — ?

      — А ви що, не знали? У Києві, в одному з інститутів, машина аналізує вірус кору і ще там щось замість займатися H5N1. Ви ж сильна країна, з високим науковим потенціалом. От у нас — усього 15 мільйонів населення, із них наукою займається 2-3 мільйони, бо решта пішла у нафту. Я б із задоволенням переманив кількох ваших учених до себе на роботу, у нас людей не вистачає...