Євротелескоп

21.01.2006
Євротелескоп

Учасники під час представлення. (надано прес-службою Першого каналу.)

       Дванадцятеро молодих і усміхнених людей співали на сцені розважального комплексу «Арена» власну пісню на музику відомого хіта Боба Марлі Don’t worry, be happy. Власне, судячи з їхньої поведінки, вони були щасливими і зовсім не хвилювалися. Хоча, хіба можуть мати 12 переможців українського відбіркового туру «Євробачення»  поведінку в стилі «штиль», якщо свій третій десяток майже всі вони розміняли щойно, а на солідні захмарні висоти, за винятком другої переможниці «Нової хвилі» Тіни Кароль, ще не літали. Втім навіть неозброєним оком видно, і навіть слухаючи одну спільну пісню, розумієш: перед тобою 12 потенційних зірок. На цій же позиції стоїть журі відбіркових турів. Едуард Клім, генеральний директор рекордингової компанії «Лавіна м'юзік», який побував на всіх відбіркових турах, розповів по секрету, що в нього саме «виросли крила, тому що я зараз на учасників дивлюся і остаточно переконуюся: у грудні ми попрацювали зовсім непогано. Кожен з цих молодих людей — особистість, і пишатися можна кожним!».

      Хоча останнє місто, де відбувалася селекція — Київ, внесло свої корективи у «абсолютно рівні умови участі у конкурсі», вибравши однією з переможниць Тіну Кароль. Ні, звичайно, вона теж чекала у найбільшій, між іншим, черзі (184 людини), і так само співала перед суддями, але сама програма «Ти — зірка» майже втратила інтригу, ставши доволі передбачуваною (хоча минулого року на «Євробаченнi» ми трохи не те передбачали!): навіщо шукати серед юних талантів зірку для пісенного конкурсу, витрачаючи на це передусім немалі гроші, якщо вона вже є? Ще тиждень тому, в суботу, у Тіни Кароль був мільйон справ. Наприклад, фотосесія у відомого майстра Олександра Ктиторчука, а вже в неділю вона поселилася в «зірковому будинку», звідки, за словами співачки, учасників нікуди не випускають (Ірина Розенфельд (Північний регіон) розповіла «УМ», що вийти можна). Тіна Кароль: «Я не можу кудись виходити з будинку. Відмінився весь концертний графік, навіть до Ізраїлю я не їздила, тому що учасників шоу повністю ізолювали.

      — Чи не бентежить тебе те, що ти серед учасників найтитулованіша?

      — Всі учасники дуже відомі у різних колах, серед молодої генерації артистів, скажімо, тобто вони далеко не початківці. І ви собі навіть не уявляєте, як складно мені подолати цей бар'єр, довести, що я така сама і нічого такого не підстроювала спеціально. Зрештою, в нас будуть концерти, де ми співатимемо вживу, і ви самі побачите, хто на що заслуговує. І, між іншим, повірте, в українців після революції така свідомість, що кожен буде голосувати саме за того, кого вважає гідним...

      — Мабуть, кожен iз 12 учасників уже задумувався над тим, як саме він повинен виглядати на сцені «Євробачення». Які твої міркування з цього приводу і в який спосіб ти б представляла Україну?

      — Це однозначно повинно бути щось рухливе, драйвове, от наче так берете паркет (зціпивши зуби, показує, як беруть паркет. — Авт.) і відриваєте... ррр...»

      Уже майже тиждень у чотириповерховому київському будинку, так би мовити, за склом, живуть четверо хлопців (в одній кімнаті) та восьмеро дівчат (по двоє, сусідів обирали жеребкуванням). Вони займаються вокалом з Наталею Єфименко, хореографією з керівником балету «А6» Андрієм Єрьоміним, фітнесом — з олімпійською чемпіонкою Катериною Серебрянською, а також iз психологами, дієтологами і тренерами з піару. За творчими пошуками всього «реаліті-шоу» можна спостерігати на Першій кнопці у «щоденниках проекту». А з 21 січня по 11 березня відбудуться чотири відбіркові конкурсні концерти з прямою телетрансляцією і можливість он-лайн голосування. Нагадаємо: переможців визначатимуть шляхом голосування члени журі та телеглядачі у пропорції 50 на 50, а у кожному турі вибуватиме по троє конкурсантів. А у ведучої — піонервожатої Марії Орлової — тепер з'явився напарник Ігор Посипайко, який «керуватиме переважно хлопцями».

      Між іншим, на київське прослуховування забігала і ведуча програми «Дивись!» на каналі «ТЕТ» Тала Калатай, щоправда, не у робочих справах. Усе життя Тала мріяла про кар’єру співачки, от тільки заважав комплекс бути почутою музикантами-професіоналами, тому перемога для неї не була важливою: хотіла виконати для журі пісню «Там, у вишневому саду». Загалом же учасники переважно співали пісні Уїтні Х'юстон, Мерайї Кері та Селін Діон, а також українські народні, тому що саме вони допомагають розкрити вокал.

      Про відбірковий тур у Дніпропетровську, де вона була членом журі, розповідає співачка Олена Вінницька: «Місто мене засмутило та порадувало одночасно: прийшли люди, які не мали нічого спільного з конкурсом і які хотіли просто засвітитися. Але були і ті, хто чітко усвідомлював, що хоче, і з їхньою допомогою я вкотре переконалася, що Україна — країна співочих людей». Її доповнює Сергій Кузін, генеральний директор національної радіомережі «Хіт-FM»: «Дніпропетровськ справді був останнім чи передостаннім з кінця, ще розчарувала Полтава. А лідирували, на мою думку, Чернівці: тут не тільки зібралися самобутні виконавці, а й повеселили нас деякі учасники, наприклад, літня хатня працівниця, яка приїхала з Італії: вона співала з баяном, і ми просто відпочили під гарну музику».

      Але, зрозуміло, не для всіх відбіркові тури були або відпочинком, або перемогою. Перше незадоволення трапилося вже у Чернігові, який у списку стояв першим. Як уже писала «УМ», дві переможниці Північного регіону — Ірина Розенфельд та Наталя Волкова — виявилися родом iз Півдня. Навіщо в такому випадку було ділити країну на регіони? Олена Мозгова, директор музичних та розважальних програм НТКУ, говорить «УМ», що цей поділ був доволі умовний, і оргкомітет у першу чергу думав про дорогу, яку мали б подолати учасники, якби він відбувався, скажімо, тільки в Києві: «Ми, звісно, могли б зібрати всіх у одному місті. Але саме такий формат обрали, турбуючись про тих, хто мешкає в регіонах».

      Ірина Розенфельд (переможець Північного регіону, місто Київ) у розмові з «УМ» поділилася доволі суперечливими думками про свою участь у відбірковому турі: «Я відпочивала у бабусі, вона живе в Чернігові, але я в 11-му класі не вчуся. Школу закінчила екстерном, і хоча мені зараз тільки 17 років, вчуся в естрадно-цирковому коледжі у Києві».

      — Тобто ти не з Керчі, а з Києва? Чому ти тоді не прийшла на київську частину відбору?

      — Я жила в Керчі до десятого класу, а потім перейшла в чернігівську школу, яку закінчила швидше. А про відбіркові тури взагалі нічого не знала. Мені зателефонувала бабуся і сказала, що бачила рекламу і чи не хочу я спробувати? Я погодилась.

      — Чернігівські журналісти обурювалися, чому ти неправильно назвала їм номер школи, де вчилася...

      — Я назвала правильно, просто вони не знали, що така є. Але я вам цей номер не скажу... А знаєте, чому? Бо ви прийдете в цю школу і будете розпитувати моїх однокласників...

      Ще одним неприємним осадом осів на дні випадок із проектом YulF.FA, учасницями якого є Аня Клюшниченко (ILF.FA брала участь в Українському фіналі «Євробачення 2005» у складі гурту De Shifer і посіла 4-те місце) та Юлія Котова.

      За словами Дмитра Богуша, який допомагає  YulF.FA у творчих пошуках, їхня пісня «Окрилена мить», як, власне, і сам проект, були створені спеціально для «Євробачення-2006», та журі одразу зупинило їх, аргументуючи фальшивим співом. Але, переконує Дмитро Богуш, дівчата мають музичну освіту, а одна з них викладає вокал для дітей. На прохання «УМ», один із членів журі Едуард Клім прокоментував цю ситуацію так: «Якщо людина не перед тисячами людей, а навіть перед самим журі протягом першого куплету не видає жодної живої ноти, то я не хочу думати, який у неї потенціал. Зараз ми маємо 12 відібраних, дуже талановитих виконавців, один з яких зможе гідно представити країну. Все решта — це лірика. Звичайно, я не вважаю, що ті люди, які не потрапили, — погані, чи в них немає майбутнього, просто в той момент не стали планети, виконавці хвилювалися, не пощастило — все, що завгодно. Уявіть собі, що вони потрапляють у залу з купою людей і співають там так само — тоді б обуренню уже всієї країни не було меж, і я уявляю, щоб у першу чергу журналісти нам сказали!»

      Звичайно, хотілось би познайомити вас з усіма конкурсантами, а поки ми гадатимемо, як розтягти газетну шпальту до безкінечності — знайомтеся з одеситами. Дивним чином у Південному регіоні перемогли одразу двоє хлопців (чоловіки навіть у такій простій справі, як «Євробачення», не виявили надмірної активності). Станіслав Конкін — найстарший учасник конкурсу, йому скоро 30, але не своїм віком він обов’язково приверне до себе вашу увагу, а своїм растаманським виглядом. У дитинстві Стас потрапив до Одеси з Ямайки через Чорне море, почувши слова «Боб Марлі» втрачає свідомість і по праву вважається українською реінкарнацією співака (то ось хто був ініціатором пісні-представлення!). Цікаво, що на відборі Стас заспівав «Океан Ельзи», який, всім відомо, взагалі нікому не дається до відтворення, крім самого Вакарчука. «Насправді на цей конкурс мене «притащили» мої друзі, це був просто жарт, — розповідає «УМ» Конкін. — А те, що я переміг, стало для мене великою несподіванкою. Хоча он, Австрія і Туреччина минулі роки теж відправляли на пісенний конкурс нетипових для «Євробачення» виконавців, і вони займали хороші місця, тому я себе на сцені цього пісенного конкурсу дуже добре уявляю».

      А ще один одесит Кирило Туриченко — гордість Одеської опери, а на минулому «Євробаченнi» вболівав за Україну «всією душею». Він грає Ромео в першій в Україні постановці опери «Ромео і Джульєтта», а також привида в мюзиклі «Кентервільський привид». «Одеса — дуже творче місто, і всі мої колеги, начальство всіляко мою участь в українському «Євробаченні» підтримують, тому і відпустили сюди», — розповів «УМ» Кирило.

      Я вже бачу деякі скептично скривлені обличчя, яким було достатньо ще російської «Фабрики зірок». Власне, російської «Фабрики» було достатньо, а української — ні. Як каже мiй знайомий, прощаючись: «Хай буде!».

 

 

  • Знайти «скриньку», де захована ваша пісня

    Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>

  • Гімн як літургія, марш і романтика

    Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>

  • Паливо революції

    Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>

  • Ведмідь на вухо наступив, та співати будеш

    У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>

  • Вояки з гітарами

    Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>

  • «Вопіющі» 26 років

    Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>