Якби знав, де впаду...

      Падіння на лід тільки збоку може здатися кумедним , а людині, яка щойно гепнулася, ефектно розмахуючи руками для втримання рівноваги, може бути не до жартів. Забиття й синці, переломи і струс головного мозку — такі результати може принести одна невдала прогулянка. Тому людям похилого віку краще в «слизькі дні» взагалі не виходити з будинку і зачекати, поки двірники приберуть сніг і розкидають пісок на обмерзлий тротуар. Але якщо така потреба виникла, не соромтеся взяти палицю з гумовим наконечником або шипом. Для людей, які хочуть уберегтися від зимового травмування, є й інші корисні поради.

Як правильно пісочити взуття

      У першу чергу перед виходом із будинку треба подбати про зручність та нековзкість взуття, відмовившись хоча б на кілька днів від височенних «шпильок» — на них і в гарну погоду можна ноги поламати... Натомість рятувальники радять дістати з полички взуття «для ожеледиці» — безпечне, бажано з «правильною» пласкою підошвою з мікропористої чи іншої м'якої основи. А для більшої надійності працівники МінНС радять прикріпити до підошви та каблуків вашого взуття спеціальні «льодоступи», які можна спокійно обладнати в домашніх умовах. Ви можете вибрати будь-який «рецепт» для профілактики зимового падіння:

      — перед виходом з дому прикріпіть на каблук шматок поролону (за розмірами каблука) або лейкопластиру;

      — наклейте лейкопластир чи ізоляційну стрічку на суху підошву і каблук (хрест-навхрест) і перед виходом натріть піском (вистачає на один — два дні, потім процедуру треба повторити);

      — прикріпіть на підошву наждаковий папір (від води піщинки «наждачки» рано чи пізно обсипаються, тому папір треба міняти через кілька днів);

      — намажте підошву клеєм «Момент», покладіть взуття у ванночку з піском, а вже після цього сміливо виходьте на вулицю.

Люки краще обминати

      Утім іноді від травмування не врятують і «пропісочені» чоботи на низькій підошві: якщо людина не буде дотримуватись простих порад:

      1. Не гуляйте біля краю проїжджої частини дороги: з одного боку, пішохід може впасти та вилетіти на дорогу, з іншого — автомобіль може виїхати на тротуар і збити людину.

      2. Не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та в ожеледицю. Пам'ятайте, що в такий час значно збільшується гальмовий шлях машини, і падіння посеред траси може закінчитися трагічно.

      3. Не поспішайте. Краще вийти з будинку трохи раніше від звичайного, аніж потім летіти по мерзлих калюжах, ламаючи собі руки й ноги.

      4. Обходьте металеві кришки люків: як правило, вони покриті льодом, та ще й погано закріплені.

      5. На зупинці громадського транспорту тримайтеся подалі від краю дороги: коли автобус або тролейбус буде під'їжджати, ви можете послизнутися і потрапити під колеса. Чекаючи на електричку, також треба відійти від краю платформи: хтось із людей, які стоять поруч, може посковзнутися і схопитися за вас, в результаті вниз ви полетите разом.

Школа падіння

      Падати в ожеледицю теж треба правильно — якщо ви розумієте, що втриматись на ногах не вдасться, то принаймні «приземляйтесь» із мінімальною шкодою для свого здоров'я. Погодьтесь: краще відбутись легкою подряпиною чи синцем, аніж потрапити після «чудової» прогулянки до лікарні і нудитися в палаті з поламаною ногою... Отож кілька корисних порад, які дозволять вам зберегти гарний настрій та цілі кістки навіть в ожеледицю.

      Пам'ятаєте колоритний вислів «Чим вища шафа, тим гучніше падає»? Науковці кажуть, що це правило особливо актуальне для людей, які вийшли на лід: двометровому атлетові треба докласти більше зусиль, щоб не гепнутись на землю, аніж низькорослій людині. Тому, втрачаючи рівновагу, відразу присядьте, щоб знизити висоту, — можливо, збоку цей рух виглядатиме кумедно, але врятує вас від гіпсового полону.

      Якщо ви в гарній формі й маєте непогану реакцію, постарайтеся в момент падіння згрупуватися й упасти на бік iз перекатом, щоб розподілити силу удару і захистити внутрішні органи, голову притисніть до грудей. Тверді предмети (кейси, коробки, інструменти, лижі) відкидайте, м'які (пакети з продуктами, плюшевого ведмедика, сумку з одягом), навпаки, швиденько підстеліть під себе і падайте на них. При цьому зважайте, куди саме ви падаєте: якщо на землі валяються уламки скла чи металеві предмети з гострими краями, переворот робити не варто.

      До речі, дурням і п'яним, всупереч досить поширеному народному переконанню, щастить не завжди, і падають вони не так уже й вдало. Навпаки, як стверджують рятувальники, громадяни «під градусом» отримують найважчі травми, оскільки п'яні не такі чутливі до болю і зазвичай несвоєчасно звертаються до лікаря, що тільки додає проблем.

М'ясо на синці

      Як розповіла «УМ» лікар-хірург столичної поліклініки № 2 Наталя Коржик, найчастіше медики фіксують у жертв ожеледиці пошкодження зв'язок, забиття та переломи, рідше — черепно-мозкові травми та тріщини в кістках. Причому лідирує в серії «льодових травм» перелом променевої кістки руки (на зап'ястку): за словами фахівця, за один сезон до лікарні звертається у середньому 15 людей із таким ушкодженням. Річ у тім, що при падінні людина інстинктивно намагається захистити тіло від удару і викидає руку вперед, не думаючи, що кінцівка може не витримати такого навантаження. «При переломі променевої кістки у зап'ястку з'являються патологічна рухливість, біль і набряк, — розповідає Наталя Коржик. — Це дуже серйозна травма, при якій термін непрацездатності потерпілого сягає двох місяців. Спочатку місяць людина ходить iз гіпсом, ще місяць іде на реабілітацію, і навіть після виписки з лікарні такий пацієнт цілий рік перебуває на диспансерному нагляді».

      Для того, щоб полегшити біль і зняти набряк у забитому місці, лікар-хірург рекомендує прикласти до шкіри щось холодне — десь на дві години. Це може бути і сире м'ясо з холодильника, і кубики льоду чи морозиво, і залізяка з батькової майстерні. У крайньому випадку можна потримати руку під струменем холодної води з крану, хоч це й не так зручно, як сидіти з компресом. Якщо є підозри на перелом, треба помастити ушкоджену кінцівку кремом «Диклофенак» чи «Диклак», накласти тугу еластичну пов'язку і йти до лікаря: або до поліклініки, або до травматологічного пункту, який працює цілодобово. «Краще зробити рентген, щоб хворий спав спокійно і не думав: є в нього перелом чи немає, — зауважує Наталя Коржик. — А далі виконувати рекомендації лікаря, посидіти трохи на кальцієвій дієті, попити вітаміни, поки кістки зростуться, і намагатися більше не падати».