Славетною вона стала, коли їй виповнилося 26. Ішов 1967 рік, і дочка військового з Флориди Фей Даневей знялася у «Бонні і Клайд», за який була номінована на «Оскара». Картина Артура Пенна мала загалом десять номінацій на цю найпрестижнішу нагороду американського кіно. Але отримала лише дві, що, втім, не завадило їй із часом бути зарахованою до класики американського кіно, а Фей — перетворитися на зірку міжнародного масштабу.
Бонні — дівчина, яку сповнює дике бажання до життя. Вона без вагань залишає стабільне, але нудне провінційне існування й вирушає у непевне майбутнє з авантюристом, що зустрівся випадково. Ця чуттєва, непередбачувана, наївна та агресивна парочка прокладає собі шлях до «красивого життя» по трупах інших.
Стрічка «Бонні і Клайд» була піддана анафемі радянською ідеологічною машиною як ода насильству, але в 1973 році на Московському міжнародному кінофестивалі Даневей «реабілітувала» себе провідною роллю в гострій соціальній драмі «Оклахома як вона є». Фільм здобуває фестивальні нагороди, а акторка починає з'являтися на радянських екранах у нових ролях. Ідеться як про цілком «ідеологічно нейтральні» фільми 1973 і 1974 років «Три...» і «Чотири мушкетери» режисера Річарда Лестера за романом Дюма, в яких акторка виконала роль Міледі, так і про викривальний фільм про таємні методи дій американських спецслужб «Три дні кондора» (1975).
Трохи раніше, у 1968-му, акторка з'явилася в гангстерському фільмі «Афера Томаса Крауна». 1970 рік був позначений для неї роллю в черговій видатній стрічці Артура Пенна «Маленька велика людина».
Красуня-блондинка з трохи розкосими очима стала однією з найбільших зірок світового кіно 1960-70-х років. Інтерес публіки підігрівався повідомленнями преси про те, що всіх своїх славетних екранних партнерів Фей сприймає «як братів», тобто співпраця на знімальному майданчику мала продовження у любовних романах за його межами. Так, акторка мала за коханців Уорена Бітті (партнер по фільму «Бонні і Клайд»), Стіва Макквіна («Афера Томаса Крауна») та Марчелло Мастроянні («Коханці»). Іншими її «братами» були популярний американський комік Ленні Брюс, Марлон Брандо та Харріс Юлін, кінопродюсер Боб Еванс...
Даневей була вдруге номінована на «Оскара» за роль у фільмі 1974 року «Чайнатаун» режисера Романа Поланськи. Тут її партнерами були гранди тогочасного світового кіно — Джон Х'юстон та Джек Ніколсон. У цьому фільмі, який був стилізований під кращі гангстерські психологічні драми 30-х років, Фей укотре виконала роль фатальної жінки. Її екранна героїня Евелін була сексуально використана власним батьком, тому надалі вона мститься всім чоловікам, яких зустрічає. Екранна Фей у «Чайнатауні» є внутрішньо та зовнішньо холодною, немов уламок криги, але цей холодний подих діє на чоловіків так само безвідмовно, як і провокативний еротизм. Утім свого першого «Оскара» Даневей здобула ще через два роки — за роль жорстокого та безоглядного телепродюсера у фільмі «Телемережа» (1976).
Даневей пощастило створити на екрані образи кількох великих жінок. У стрічці «Евіта Перон» (1981) режисера Марвіна Чомськи вона задовго до Мадонни створила портрет славетної дружини диктатора Аргентини Еви Перон. В її інтерпретації Евіта, яку аргентинці досі вважають мало не святою, була жінкою оригінальної вроди, зарозумілою та холодною, яка, втім, мала блискучу інтуїцію, діяла жорстко і без жодних докорів сумління.
А ось 80-ті роки виявилися для акторки частково провальними. На артистичні провали наклалися особисті проблеми. У біографічному фільмі 1981 року «Матусю найдорожча» Фей виконала роль голлівудської зірки Джоан Кроуфорд, яка з плином років втрачає славу і шанувальників та все більше занурюється в алкоголізм, параною, що найбрутальнішим чином позначається на її стосунках із донькою. У певному сенсі акторка грала саму себе на той час.
Хоч як це дивно, та артистичний перелом і відновлення популярності Фей сталося завдяки її ролі іншої безпробудної алкоголічки у фільмі 1987 року «Муха з бару» («Алкаші»), в якому екранним партнером та товаришем по чарці Фей був інший голлівудський «поганий хлопець» —Мікі Рурк.
90-ті роки виявилися продуктивнішими. У фільмі «Дон Хуан Де Марко» (1996) вона виконала роль зрілої пані, обдарованої тонким почуттям гумору. А центральним досягненням цього періоду був образ жінки з більш ніж примхливим характером у фільмі Еміра Кустуріци «Мрія Арізони».
Варто зазначити, що Фей Даневей розпочинала кар'єру з театральної сцени і впродовж багатьох років активно працювала в театрі. У минулому десятилітті акторка пожинала безперечні лаври за роль оперної діви Марії Каллас у бродвейській виставі «Майстер-клас». Але спіткав Фей і театральний провал: видатний британський композитор Ендрю Ллойд Веббер буквально напередодні нью-йоркської прем'єри свого мюзиклу «Бульвар Сансет» вигнав Даневей за її примхи з трупи і доручив виконання головної ролі іншій акторці. Даневей подала судовий позов із вимогою до британця відшкодувати їй 4 мільйони доларів за моральні та матеріальні збитки. Битва закінчилася без суду — Ендрю Ллойд Вебер змушений був викласти акторці півтора мільйона відшкодування.
Фей Даневей на початку своєї кар'єри заявляла: «Я недостатньо вродлива, щоб бути кінозіркою». Але навіть у 1994-му році, коли «Бонні» було вже 53, журнал «Піпл» зарахував її до переліку найвродливіших у світі. Пітер Фальк, партнер Фей по телесеріалу «Коломбо», відгукнувся про Даневей так: «Вона приголомшуюча. Ти весь час усвідомлюєш, що перебуваєш поруч з унікальною особою». А Джонні Депп, колега по фільму «Мрія Арізони», був ще пишномовнішим: «Я вважаю, що Фей є однією з тих небагатьох осіб, які мають на собі благословення Боже. Де б вона не з'являлася, вона приносить із собою грацію і красу. Вона є бездоганною. Я не дуже розуміюся на прекрасному, але усвідомлюю, що вона найбільше відповідає цьому визначенню».
За Даневей закріпилася репутація «важкої» акторки — «брили льоду з волоссям кольору блонд». Деякі кінокритики виправдовують її тим, що, мовляв, Фей походить із системи зірок Голлівуду зразка 1930-40-х років і є останньою представницею тієї системи, яка вимагала великої особистої самопосвяти, але й відповідного ставлення до особи, котра здобула зоряний статус. Через такий характер зірка зараз залишається самотньою. Має 26-річного сина Ліама від другого шлюбу (1976—86, з британським фотографом Террі О'Ніллом). Перший шлюб з американським співаком Пітером Вульфом був невдалим і короткотривалим.
Актриса мешкає у своєму будинку в Беверлі-Хіллз. До розкладу її щоденних занять входять інтенсивні фізичні вправи, з допомогою яких вона залишається незмінно привабливою. Фей дотримується суворої дієти, є прихильницею жорсткої дисципліни тіла і духу: «Якщо ти неохайна чи незібрана думками, то твоє обличчя не може бути вродливим».
— Що б ви могли порадити молодим акторкам, шлях до слави яких лише починається?
— Навчитися грати. Не забувати про театральну сцену і з'являтися на ній якомога частіше. Це зміцнює вас як актора, оскільки потім у кіно можна підібрати все інше — освітлення, атмосферу, макіяж. Але якщо ви не вмієте грати, то всі ці допоміжні засоби не спрацюють.
— Які акторські зірки мали вплив на вас?
— Я зустрічалася з Барбарою Стенвік, яка була просто фантастичною. Я завжди захоплювалася Марлен Дiтріх. Свого часу я дуже хотіла познайомитися з Ідою Лупіно.
— Яка найбільш помилкова думка, що її люди мають про вас?
— Що я більша, ніж життя, і дуже сильна. Я дійсно сильна, але також і дуже вразлива.
— Ви були двічі у шлюбі. Чи хотіли б знову вийти заміж?
— Так. Але не зустріла відповідного чоловіка.
— Чи важко вам працювати на знімальному майданчику з людьми, які є менш досвідченими?
— Боюся, що я стаю все більшою каргою. Коли вони мене запитують: «Ти можеш спуститися східцями вниз п'ять разів поспіль?» — то я відповідаю: «Ні, я не буду сходити вниз східцями п'ять разів поспіль. Я зійду лише раз, а ви добре зберіться і зніміть це відповідно». Але загалом я намагаюся бути милою, лагідною та толерантною.
— Яке це відчуття — бути великою зіркою?
— Це як бути в оці урагану. З одного боку, такий статус тебе бадьорить та веселить, з іншого — це жахлива самотність. На певній стадії з'являється відчуття сили та влади, усвідомлення того, чого ти досяг. Але потім усвідомлюєш, що в тебе вселилося багато демонів. І з цими своїми демонами я борюся постійно й нещадно, як святий Георгій зі своїм драконом.
Дороті Фей Даневей народилася 14 січня 1941 року в містечку Баском, штат Флорида, в родині армійського офіцера. Вже у п'ять років вирішила стати акторкою. Після закінчення школи Даневей навчалася в Університеті Флориди та школі прикладних мистецтв Бостонського університету, яку закінчила завдяки престижній стипендії Фонду Фулбрайта. З метою розпочати акторську кар'єру перебралася до Нью-Йорка, де приєдналася до театральної трупи «Центру Лінкольна». Виступила в провідних ролях у кількох постановах. Так її помітили кінопродюсери. Образ славетної гангстерки Бонні Паркер у стрічці «Бонні і Клайд» був її третьою кінороллю.
У Нью–Йорку відбулася одна з найулюбленіших подій шоу–бізнесової тусовки — церемонія вручення премії MTV Video Music Awards, заснованої найпопулярнішим музичним телеканалом у світі. Уперше подію такого масштабу організували в Брукліні, і незважаючи на «непрестижний» статус цього району, дійство було справді вражаючим. >>
Цілком можливо, що за кілька років світ перестане асоціювати Ольгу Куриленко винятково з дівчиною Бонда: сьогодні вона задіяна у кількох проектах всесвітньо відомих режисерів, що дає їй надію вийти за рамки образу статичної красуні. Сміливо припускаю, що у майбутній біографії актриси буде глава, в якій описуватиметься, що змінити амплуа їй дозволила робота у фільмі дебютантки Міхаль Боганім «Земля забуття» (картина виходить на екрани кінотеатрів України 26 квітня): Ольга грає молоду жінку, яка не може забути про трагедію, що сталася в її житті під час вибуху на ЧАЕС. Актриса сама вийшла на проект маловідомої режисерки. «Від когось Ольга довідалася, що існує сценарій фільму про Чорнобиль, і зацікавилася ним, — розповідала в інтерв’ю «УМ» Міхаль. — Оскільки я знімала до цього документальне кіно, то мені не йшлося про те, щоб залучити до роботи над фільмом відомих акторів. Але коли зустрілася з Ольгою і поговорила з нею, то зрозуміла, що вона підходить на цю роль».
Незважаючи на те, що українка працює з такими великими, як Деніел Крейг, Терренс Малік, Том Круз, їй вдається залишатися «земною». «Особливі прикмети» цієї знаменитості: скромність, виваженість, працьовитість. Хоча, можливо, у майбутньому ми дізнаємося про недитячі інтриги, завдяки яким, а не лише екзотичній красі, Куриленко пробиралася на вершини Голлівуду, проте в інтерв’ю «УМ» Оля постала саме такою. За її словами, вона не потребує «зіркової свити»: у неї немає менеджера, асистента, водія, публіциста. «Свою кінокар’єру я будую сама. Для простої поради мені достатньо мого асистента», — стверджує Куриленко. >>
Лікарі, які робили розтин тіла співачки Уїтні Х’юстон, виявили в її легенях воду. Така остання новина із закулісся раптової смерті американської зірки поп– та соулмузики. >>
Цьогорічна, 58–ма, церемонія вручення найвищих американських музичних нагород «Греммі», яка відбулася в Лос–Анджелесі у ніч із неділі на понеділок за київським часом, пройшла під знаком жалоби. Напередодні у своєму готельному номері була знайдена мертвою славетна співачка Уїтні Х’юстон, яка мала виступити на цій церемонії, тож вечір фактично перетворився на вшанування її пам’яті. Спершу організатори навіть думали взагалі скасувати захід, але родина Х’юстон попросила цього не робити. Проте в програму церемонії було внесено зміни. >>
Цьогорічна, 83–тя, церемонія нагородження премією Американської кіноакадемії виявилася чи не найбільш передбачуваною з початку сторіччя. В усіх головних номінаціях «Оскар» отримали фаворити, та й решта переможців критиків не здивували. >>
Змагання, в тому числі й музичні, привабливі несподіванками. Цьогорічне «Євробачення» подарувало дуже симпатичний «сюрприз»: перемогу звичайної німецької дівчини, вчорашньої школярки, яка, не маючи змоги похвалитися вокальними даними чи особливим музичним талантом, підкорила Європу своєю щирістю і простотою. Німеччина стоїть на вухах і носить Лєну Майєр–Ландрут на руках, продюсер на хвилі цієї ейфорії пропонує відправити її на «Євробачення» й наступного року, а сама тріумфаторка зітхає: мовляв, усе це приємно, але коли ж їй тепер навчатися? >>
