За всі часи існування людства вироби з алмазів завжди користувалися попитом і належали до найвишуканіших прикрас. Нагадаємо, алмаз — це не що інше як кристал вуглецю з ідеальною кристалічною решіткою, який «народився» у надрах земної поверхні або «виріс» штучно у лабораторному тиглі при температурі більшій за 1000 градусів. Саме цією будовою кристалічної решітки і пояснюються його властивості — унікальна міцність, твердість і хімічна стійкість.
Алмаз у недалекому майбутньому може одержати українську прописку. Останні дослідження нерудних родовищ на теренах України підтвердили його присутність у надрах, хоча видобування їх ще не ведеться. Пошукові роботи, які веде державне підприємство «Північгеологія», час від часу фіксують знахідки алмазних покладів, хоча віднайдені кристали дуже дрібні. Однак, за літописом, у Донбасі, на річці Мізурі, було знайдено алмаз у 40 каратів. Поновлення високоточної магнітної зйомки окреслили район пошуку на Вінниччині, що включає територію між містами Хмiльник — Бердичів. Тут поклади вуглецю залягають максимально близько до поверхні землі і сьогодні вважаються джерелом знахідок алмазів в Україні. Перспективним вважають і район Приазов'я.
Що ж до розробки родовищ, то ще не визначено місце максимального залягання цього кристалу, а тому наразі ведуться iнтенсивнi пошукові роботи. «Через це важко визначитися з кошторисом, необхідним для розробки родовища», — зауважив під час прес-конференції в ДІНАУ генеральний директор «Північгеологія» Віктор Металіді. Бюджетні кошти обсягом 3 мільйони гривень на 70 відсотків витрачаються для проведення розвідувальних робіт. Наразі ведуться роботи з оцінки одного з родовищ. У перспективі завдяки йому буде можливо частково задовольнити потреби ювелірної промисловості, адже сьогодні сировину для неї закуповують за кордоном. Що ж до будівництва промислового комплексу на місці розробки копалини, то воно обійдеться державі як мінімум у 300 мільйонів гривень.
Утім існують також штучні алмази, про що говорять мало. А дарма, тому що саме в Україні за радянських часів існувала потужна школа вирощування алмазів та інших кристалів, які в обробленому вигляді вважаються досить коштовними прикрасами, використовуються для виготовлення оптичних приладів. Кажуть, що штучні кристали низької якості. Якщо раніше науковці вирощували їх ледь не кустарним способом, використовуючи обладнання, виготовлене власноруч, то тепер, коли Україна має вихід до світових технологій, цей процес можна було б поновити й отримувати високоякісні штучні алмази, задовольняючи потреби як ювелірної промисловості, так і технічних галузей. До речі, у Харкові вирощували штучні алмази та смарагди і мали з того високі прибутки. Тож не треба ходити за три моря за кредитами, аби Україна стала заможною державою, необхідно просто пригадати все те добре, що було зроблено нашими науковцями.
Поки вирують пристрасті навколо не надто впевненого дозволу Джо Байдена бити по росії ATACMS, міністр оборони України Рустем Умєров зустрівся з вітчизняними зброярами й повідомив давно очікувану новину. >>
Верховна Рада, у вівторок 19 листопада, проголосувала в цілому за проєкт державного бюджету України на 2025 рік – у ньому передбачено 2,23 трлн грн на виробництво та закупівлю зброї. >>
Міноборони України кодифікувало та допустило до використання у підрозділах Сил оборони FPV-комплекс "Вихор", який може наздогнати у русі ворожу бронетехніку чи автомобіль. >>
Необхідну допомогу і підтримку для захисту від російської агресії стільки, скільки буде потрібно продовжуватимуть надавати Україні країни "Групи семи" (G7). >>
Кабінет міністрів України затвердив експериментальний проєкт для навчання і працевлаштування жінок у тих сферах, де вони були традиційно недостатньо представлені. >>
Національна академія наук використовувала земельні ділянки не для розвитку науки, а передавала під забудову для отримання незначної кількості житла та нежитлових приміщень за інвестиційними угодами. >>
