Про хліб та видовище для народу

      До написання цих рядків мене спонукало видовище «класичного» донецького дербі 15-го туру поточного вищолігового українського футбольного чемпіонату. Такий собі контрольно-тренувальний матч підвищеної обопільної відповідальності у рамках офіційного турніру. Кількість єдиноборств на пальцях перерахуєш; офіційна статистика фолів — аж 15 штук на двох (через лупу, певне, рахували); аж 4 взяття воріт (кооперативних, як у нетрадиційних шахах); та все решта на рівні. Ніякого порівняння з матчами ветеранів із заздалегідь запланованим загальним фуршетом.

      Чи зглянеться на це «дійство» контрольно-дисциплінарна комісія та інші відповідальні підрозділи ФФУ? Зрозуміло, що ПФЛ очі закриє, адже обидві команди належать чи ненайбагатшим вітчизняним олігархам, Таруті та Ахметову, відповідно. Недарма Профлігу очолює їх обопільний висуванець — народний депутат Сафіуллін. А федерація, напевне, вкотре пальчиком вітер здійме, та під приводом недоведеності сховає кінці в воду. Хоча в некорумпованій країні за таку наругу над народною грою в  підсумковому протоколі матчу одразу б з'явився знак -:-, тобто технічна поразка обом. Та в сучасній Україні щотижневий шабаш — норма, хай навіть двічі поспіль у Донецьку. Потрібно ж «есдепуонізованим» чимось віддячувати регіоналізованим за облаштування на замовлення першого шабашу.

      А проте серед 28 лобуряк у «видовищі» брало участь аж п'ятеро дійсних членів збірної України, близько десятка колишніх, решта — збірники-іноземці. Як кажуть, відповідний клас присутній. Тільки-от усі вони ніяк не дочекаються зимових канікул, хоч у Європі ще місяць у футбол грати. Свої європейські справи команди благополучно здали в архів, заодно з претензіями на Європу української збірної. Не дивно, з таким ставленням до своєї справи керівництва клубів.

      Тому не варто вірити на слово нашим олігархам Медведчуку, Суркісам та прибічникам про чергову мету включно до 2012 року. Найвища мета для них — паразитизм на тлі наших уболівальницьких сподівань та власний прибуток за рахунок національних футбольних інтересів. Нам, громадянам, відведена роль глядачів театралізованих гладіаторських боїв внутрішнього вжитку за участю переважно високооплачуваних легіонерів та зманкрутизованих молодиків.

      Словом, насичуймося видовищами. Без хліба, до речі.

А ТИМ ЧАСОМ У ПФЛ...

      Засідання Бюро ПФЛ не знайшло відповідних правових основ, щоб надати футболістам запорізького «Металурга» — Валуці, Решітці, Савинову, Мельникові та Іващенку — статус вільних агентів, як вони вимагали. Про це в інтерв'ю сайту www.champion.com.ua повідомив прес-аташе ПФЛ Юрій Малишев. Як уже писала «УМ», ця п'ятірка звернулася до Професіональної футбольної ліги зі скаргою на те, що клуб не виплатив їй преміальних за червень місяць. Проте якщо зарплатня гравців «Металурга» (яку, за документальними підтвердженнями, справді виплачують своєчасно) обумовлена у контракті з клубом, то виплата різних преміальних — у розпорядженні керівництва команди. Були підстави вважати, що «страйк» у команді почався через те, що футболістам недодали «грошей у конвертах» — так званої «чорної готівки», яку виплачують в обхід податкової, але пояснення «Металурга» інше: у зв'язку з невдалим виступом запоріжців у минулому сезоні преміальні гравцям за червень було вирішено не виплачувати взагалі. Окрім того, запорізький «Металург» звернувся до ПФЛ із заявою, сенс якої полягає в тому, що в разі, коли вищезгадані футболісти не повернуться у розташування клубу (а вони зараз перебувають у різних регіонах), то клуб домагатиметься їхньої дискваліфікації.

      Також на Бюро ПФЛ винесено рішення щодо гравця «Карпат» Сучкова, який заробив червону картку в матчі з «Волинню». За удар арбітра ногою білоруського легіонера дискваліфікували на 5 ігор.