І у нас тепер — газ!

      Кінець війни чи перемир'я? Озирнувшись на наші багатовікові стосунки з Росією, у перше повірити складно. Але й друге — це вже здобуток. Тим паче, що «мирова угода» нібито є нашою маленькою перемогою. Одне тільки «прикро» — надто швидко якось усе це розв'язалося. Щойно українці (не за національністю — за духом і показником патріотизму) почали згуртовуватися, пишатися вперше за багато років непохитною позицією своєї влади тощо, як раптом — усе, кінець. Україна з Росією таки домовилися. Чому це можна вважати нашим успіхом? Тому що: 1) ми не замерзнемо; 2) ми купуватимемо російський газ дешевше, ніж по 230 доларів за тисячу кубометрів; 3) незважаючи на пункти 1) і 2), ми не «здали» свою газотранспортну мережу і не лише не потрапили у ще більшу залежність від північного сусіда, а й продемонстрували йому, що також маємо почуття достоїнства й уміємо та готові протистояти тиску і шантажу.

      Щоправда, «у деталях» до підписаного російським «Газпромом» та українським «Нафтогазом» контракту виникає ще чимало запитань. Але факт залишається фактом: Україна буде з газом. Учора вранці на спільній прес-конференції керівники «Газпрому» і «Нафтогазу України» Олексій Міллер та Олексій Івченко повідомили про підписання (у ніч із 3 на 4 січня) контракту на п'ять років. Згідно з цим документом, Україна отримуватиме російський газ по ціні 95 доларів за тисячу кубічних метрів. Парадокс полягає в тому, що при цьому «Газпром» продаватиме нам цей газ за ціною... таки 230 доларів/кубометр. Шайтан, спритність рук?

      Щодо спритності — це вже запитання до компанії «Росукренерго». Адже саме цей посередник (з ініціативи Росії) віднині продаватиме нам увесь газ, який ми купуватимемо на російському кордоні. Себто і російський, і туркменський... Власне, саме завдяки такому «міксу» 230 «зелених» встановленої «Газпромом» ціни для українських споживачів «худнутимуть» на 135 доларів. Річ у тім, що різниця в ціні російського газу буде компенсована за рахунок включення в баланс «Росукренерго» також газу туркменського, узбецького і казахстанського походження. До слова, як розповів на прес-конференції з цього приводу Прем'єр-міністр України Юрій Єхануров, транспортуватиме «блакитне паливо» до України не просто «Росукренерго», а створене ним разом із «Нафтогазом України» спільне підприємство з частками 50 на 50.

      Звісно, туркменський газ Україна раніше отримувала за значно нижчою ціною, однак з огляду на вартість його транзиту російською територією результат досягнутих домовленостей для нас більш ніж вигідний. Тим паче, що про бартерні розрахунки тепер можна забути — надалі і Росія за транзит свого газу українською територією до Європи, й Україна за придбаний у «Росукренерго» газ будуть розплачуватися грошима. Згідно з підписаним протоколом, для «Газпрому» також встановлено новий тариф із транзиту експортного палива для європейських споживачів. Він становитиме 1,6 долара замість 1,09 долара за тисячу кубів. «Сюди включено витрати газу на технологічні потреби», — зазначив Юрій Єхануров, додавши: «Для нас дуже важливо, щоб Україну сприймали як надійного комерційного партнера». Упродовж 2005 року нашою газотранспортною системою було перекачано до західних кордонів 121,5 мільярда кубометрів «блакитного палива», наголосив керівник уряду. «Ми продемонстрували, — зазначив він, — свою відданість укладеним угодам». За його словами, українська сторона під час падіння тиску в магістральній трубі витратила 120 мільйонів кубометрів «блакитного палива» з власних сховищ, аби забезпечити потреби населення і підтримати належний технологічний режим під час транзиту експортного палива за кордон.

      На жаль, з'ясувати подробиці окрім тих, які озвучували всі інформаційні агенції, «Україні молодій» учора не вдалося — як експерти-аналітики, так і працівники «Нафтогазу» та інших паливно-енергетичних відомств від коментарів відмовлялися, посилаючись на недостатню обізнаність у подробицях переговорів. Мовляв, повернеться з Москви Олексій Івченко — сам усе пояснить. Однак один — фактично аналогічний — коментар «УМ» таки вдалося почути: усі наші співрозмовники вітали Україну з перемогою. Ще б пак, якщо врахувати, що ще напередодні міністр промисловості та енергетики Російської Федерації Віктор Христенко заявляв: для України — красна ціна російського газу становить щонайменше 249,5 долара за «штуку» кубометрів... Власне, саме перемогою — справедливості — назвав результат своїх переговорів із «Газпромом» і голова «Нафтогазу України».

      «Сьогодні угода підписана на п’ять років, — заявив Івченко ще вранці, у Москві, — і в ній є пункт, згідно з яким ціна транзиту і ціна газу може змінюватися винятково за взаємною згодою сторін. Росія випробовувала нас на міцність, перевіряла, на які умови нас можна штовхнути. Але справедливість перемогла, і ми заключили всі угоди на вигідних для України умовах. Росія погодилася на наші умови, тому що правда була на нашій стороні.

      Також ми, за словами пана Олексія, «залишаємося надійним транзитером російського газу до Європи, тому нам і вдалося знайти компромісне рішення, яке влаштували обидві сторони». «Від сьогодні Європа може спати спокійно, — заявив щасливий керівник «Нафтогазу». — 2 січня ми отримали офіційну телеграму з диспетчерського управління «Газпрому» про те, що «Газпром» компенсує весь той газ, який він недопоставив протягом цих днів до Європи».

      Офіційний представник «Газпрому» Сергій Купріянов принаймні позірно виглядав значно менш задоволеним. Він заявив, що підписана між нашими державами угода передбачає також врегулювання питання з несанкціоновано відібраним російським газом у перші дні 2006 року (що Україна, нагадаємо, категорично заперечує). А відповідаючи на запитання про те, які обсяги російського газу будуть поставлені компанії «Росукренерго» для реалізації в Україні, Купріянов повідомив, що вони будуть здійснюватися відповідно до балансу газу «Газпрому», який передбачає постачання в Україну в 2006 році 17 млрд. кубометрів газу.