Взяття Христа під варту
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>
Донедавна сарказму Ельдара Рязанова та його «Іронії долі» з приводу того, що сучасні будинки оригінальністю не відрізняються, особливо заперечити й не було чого. Але днями мешканці будинку № 13-А, що на вулиці маршала Тимошенка, мають повне право називатися приємним винятком бетонно-монолітної урбанізації. Стіну «висотки», де розташовано понад півтисячі квартир, художник Михайло Химич, який також мешкає у цьому будинку, прикрасив своїм авторським панно.
За сюжет для свого вуличного «арту» лауреат премії ім. Дерегуса Химич узяв історію. Ніби човни по річці вічності, повільно рухаються зліва направо видатні люди, знакові події, пам'ятні картини з життя столиці Київської Русі від давніх часів і до наших днів...Ось пливе по Дніпру апостол Андрій Первозванний, зупиняється на зелених пагорбах, благословляє це місце, ставить хрест і каже, що тут буде великий град. Далі — часи Кия, Щека, Хорива та їхньої сестри Либеді. В різних місцях панно бачимо ротонду Аскольдової могили, скульптуру Володимира Великого з хрестом, собор Софії Київської з парафіянами, Києво-Печерську лавру з монахами, пам'ятник Магдебурзькому праву, Андріївську церкву на узвозі та багато іншого.
Древні споруди, що зображені на картині, ахронічно, впереміж зустрічаються з будівлями значно пізніших років. Тут ми бачимо Маріїнський палац (1755 р.), пам'ятник Богдану Хмельницькому (1888 р.), пішохідний міст (1957 р.). А птиця радості Сірін, птиця смутку Алканос та віща птиця Гамаюн розташовані неподалік від дореволюційного трамвая, сучасного тролейбуса, мікроавтобуса з написом «Київенерго». Загалом велетенська історична подорож художника Химича демонструє безліч пам'ятників, будівель, символів та подій, які можна роздивлятися довго-довго і багато разів. За складністю, ряснотою сюжетів та персонажів робота киянина нагадує всесвітньо відоме полотно Іллі Глазунова «20 сторіччя».
Панорама на вулиці Тимошенка — не перша монументальна робота художника. Дещо раніше він виконав керамічні панно у церкві Максима Сповідника біля Кіровограда та в замку на вулиці Паньківській. Жанр, сформульований під час творення таких робіт, сам Михайло жартома називає «монументальна графіка». В теорії образотворчого мистецтва є поняття «книжна» або «станкова» графіка, тому, пояснюючи цей вислів, митець порівнює свою роботу з грою музиканта-ударника, який грав би на струнних інструментах. А своїм наступним творчим завданням Химич називає проект «Вуличне мистецтво для всіх» — встановлення скульптур на подвір'ях житлових будинків.
«Ударимо кольоровим панно по сірій буденності!»
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>
Одна з найвідоміших українських оперних виконавиць — Соломія Крушельницька. >>
Коли кинути оком на всю творчість Василя Шкляра з уявної висоти пташиного лету, то можна уявити її ніби такий собі хвацько закручений циклон. >>
У Музеї шістдесятництва відбулася творча зустріч з українським політичним та громадським діячем, нардепом двох скликань, журналістом, мистецтвознавцем, політологом і дисидентом Богданом Горинем, приурочена до його 90-річчя. >>
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>
У Києві у двох музеях показують виставкові проєкти, які нагадують про колекцію Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка, що була незаконно вивезена російськими окупантами у 2022 році. >>