Мирітеся, чорнобриві, з москалями?..

      «Це істинна боротьба за незалежність України — і набагато важча, ніж була на Майдані», — провів паралелі між Помаранчевою революцією та «газовою війною» з Росією український Президент Віктор Ющенко. Своєрідне дежавю відчувається не лише в тому, що зараз усі небайдужі українці обговорюють на кухні ці події та, як каже Ющенко, сотні з них заради захисту економічної незалежності готові добровільно скоротити власні обсяги споживання газу, а й у тому, що світ знову звернув пильну увагу на Україну.

      Наразі керівництво Євросоюзу намагається тримати нейтралітет у газовій суперечці Москви та Києва. Адже зрозуміло, що сваритися з Росією, яка постачає європейцям 25 відсотків обсягів газу, ніхто не хоче. Попри те що вже в перший день загострення цього конфлікту від «закручування крана» постраждала і сама Європа, недоотримуючи свій газ, офіційна реакція з боку ЄС прозвучала лише 2 січня. Реакція, як на ситуацію, що склалась, вельми дипломатична. Віце-канцлер Австрії, яка з Нового року головує в ЄС, Губерт Горбах висловив упевненість, що наразі немає необхідності в термінових посередницьких зусиллях Євросоюзу для розв'язання конфлікту. Мовляв, на даному етапі російські й українські керівники самі повинні домовитися про шляхи врегулювання суперечки, а ЄС є сенс втручатися лише у випадку загострення кризи. А офіційний речник верховного представника ЄС із питань зовнішньої політики й політики безпеки Хав'єра Солани Крістіна Галлач наголосила, що цей конфлікт має бути розв'язаний винятково дипломатичним шляхом під час переговорів.

      Однак виглядає на те, що самостійно дійти згоди Москві та Києву вже не вдасться. Адже після 1 січня поняття «дипломатія» у контексті наших двосторонніх стосунків відійшло на другий план. Російське та українське міністерства закордонних справ, які раніше, як годиться, намагалися бути стриманими у своїх заявах і повторювали тезу про добросусідські та дружні відносини, тепер уже особливо словами не перебирають. Так, російське зовнішньополітичне відомство обвинуватило офіційний Київ у свідомому зриванні переговорного процесу з метою використати газову проблему «ледь не для створення образу ворога», щоб «маніпулювати внутрішньополітичною ситуацією, включаючи строки парламентських виборів». Українське МЗС спочатку мовчало, але не втрималося і навзаєм звинуватило Москву в недотриманні зобов'язань, в економічному тиску, шантажі,  що покликанi «дестабілізувати економіку України». А в ефірі «5-го каналу» заступник українського міністра закордонних справ Анатолій Бутейко взагалі спрогнозував, що Росія, як і всі імперії, розпадеться. 

      Відповідно, спостерігаючи за ескалацією конфлікту, окремі європейські політики почали все активніше закликати Євросоюз таки стати посередником у розв'язанні газової суперечки. Зокрема до цього закликав речник німецького уряду Томас Штаг, який водночас спростував припущення, що через різні позиції членів ЄС стосовно газового конфлікту Євросоюзу загрожує розкол. Хоча ще днем раніше канцлер Німеччини Ангела Меркель, коментуючи газовий конфлікт, нічого не говорила про необхідність посередництва і висловлювала сподівання, що «у ході суперечок щодо цього дражливого питання буде знайдене рішення, яке влаштовує всіх, а Росія й Україна залишаться добрими сусідами». За те, щоб ЄС відреагував на ситуацію, що склалася, та за створення єдиної енергетичної концепції з Україною, виступив глава зовнішньополітичного комітету Європарламенту Ельмар Брок. При цьому він підтримав українську сторону, охарактеризувавши дії Росії як економічний тиск з метою анулювання підсумків Помаранчевої революції.

      Не чекаючи, допоки Євросоюз втрутиться в ситуацію, російська сторона сама звернулася до нього по допомогу. А щоб ЄС не барився з реакцією і натиснув на Україну, прем'єр-міністр РФ Михайло Фрадков полякав, що може виникнути загроза скорочення поставок газу європейським споживачам, оскільки Україна нібито його краде. У відповідь Хав'єр Солана знову закликав Росію та Україну відновити переговори.

      Водночас офіційний Київ збирається звертатися до країн-гарантів безпеки України згідно з Меморандумом 1994 року, підписаним у Будапешті у зв'язку з відмовою нашої держави від ядерної зброї. Окрім Росії, яка, як вважають українські високопосадовці, порушила цю угоду, здійснюючи економічний тиск на нашу державу, цю угоду підписали Велика Британія та Сполучені Штати Америки.

      До речі, США Україну таки офіційно підтримали. Як сказано в заяві американського Держдепартаменту, Штати висловили жаль у зв'язку з рішенням Росії припинити поставки газу Україні, оскільки «цей різкий крок веде до нестабільності в енергетиці Європи», а також «викликає серйозні питання щодо використання енергетики для політичного тиску». Також США наголосили на необхідності поетапного, а «не раптово і в однобічному порядку» переходу росіян на ринкові ціни енергоносіїв. Окрім того, речник українського МЗС Василь Філіпчук оптимістично оцінив результати зустрічі Віктора Ющенка з послами країн ЄС, США та Японії, на якій Президент поінформував амбасадорів щодо позиції України у цьому протистоянні. За словами Філіпчука, посли країн-членів ЄС позитивно оцінили цю інформацію. Такі зустрічі у Києві планують проводити і надалі. Також постійно інформувати Єврокомісію, Австрійське представництво й країни ЄС про поточну ситуацію у газовому питанні має намір  представництво України при Євросоюзі.

      Учора про газовий конфлікт iшлося і на засіданні польського уряду. Напередодні, як повідомляє прес-служба Віктора Ющенка, на цю тему понад півгодини по телефону розмовляли президенти Польщі та України. Того ж дня, 2 січня, Ющенко обговорював газове питання і з лідером Молдови Володимиром Вороніним, від якого де-факто Україна також отримала підтримку, оскільки Кишинів опинився у схожій ситуації. Ющенко пообіцяв допомогти Молдові українським газом з власного балансу, якщо та так і не домовиться з Росією про постачання блакитного палива на 2006 рік.

РЕПЛІКА З ЄВРОПИ

      «Хуліганом» у газовому протистоянні назвав Росію колишній комісар ЄС Кріс Паттен. В інтерв'ю Бі-Бі-Сі він покритикував Євросоюз, який, на його думку, в цій ситуації поводиться недостатньо жорстко з Москвою. Нинішню газову кризу Паттен назвав наслідком дещо розслабленої політики Європи у відношенні до РФ.

      «Це правда, що росіяни продають свої енергоресурси кому завгодно, бо, крім енергоресурсів, їм нема чого запропонувати світові. Але ми повинні бути жорсткішими по відношенню до росіян у політичних питаннях», — зазначив екс-комісар ЄС. Також він назвав дивним надане Росії право головувати у Великій вісімці, «попри її відступ від демократії та обсяги економіки, які, напевно ж, не роблять її членом Великої вісімки за показником ВВП».

      Кріс Паттен зазначає, що «було б дуже добре», якби керівники країн Євросоюзу разом із президентом США та прем'єр-міністром Канади «чітко б заявили Росії, що так не може поводитися голова Великої вісімки». «Але проблема полягає в тім, що кожного разу, коли Росія вдається до подібної жорсткої й агресивної поведінки, їй ніхто не стає на заваді».