Подорож у Нарнію

      Якщо з прем'єрою фільму «Денна варта» кінодилери явно не вгадали — ну хто піде дивитися кіно 1 січня! — то чудова фентезі-казка «Хроніки Нарнії: Лев, Чаклунка і магічна шафа» вийшла на екрани просто напрочуд вчасно (прем'єра відбулася 22 грудня). Кращого подарунка на новорічні й різдвяні свята годі й вигадати! І якщо ви, стоячи в черзі за квитками на шалено популярного останнім часом «Гаррі Поттера», тільки ковзнули поглядом по афіші «Хронік», не надавши їй особливої уваги, то дарма. Фантастичний світ країни Нарнії, створений англійським письменником Клайвом Стейплзом Льюїсом за півсторіччя до «народження» Поттера і його чарівної школи Гогвартс, нікого не залишить байдужим. До речі, Льюїс був колегою (не лише по перу, а й по професії — обидва вони філологи-медієвісти) і добрим другом автора іншого знаменитого фентезі-світу Джона Роналда Руела Толкієна. Двоє фантазерів ледве не щовечора збиралися разом і зачитували один одному свіженькі уривки своїх романів (Толкієн на той час уже написав свого «Хобіта» й саме працював над «Володарем перснів», а Льюїс розпочав роботу над «Хроніками...», яких загалом вийшло сім книг). Недаремно дехто з істориків літератури пропонує називати письменників співавторами, хоча Всесвіти толкієнівського Середземномор'я і льюїсової Нарнії різні, як і стиль авторів.

      Дія першої з написаних Клайвом Стейплзом книжок (хоча згодом «Лев, Чаклунка і магічна шафа» перемістилася на друге місце в хронологічному порядку семитомника)  відбувається під час Другої світової війни. Це, звісно, ще в реальному світі, де живуть головні герої казки, четверо дітей — двоє братів і дві сестри. Батьки відправляють їх із Лондона, який бомбардує німецька авіація, на околицю, до друга сім'ї — старого професора. У його величезному домі діти радо граються в хованки, адже кімнат і «лабіринтів» там не злічити. І ось одного чудового дня найменша героїня Люсі ховається в шафі, з якої з подивом потрапляє у засніжений ліс, населений казковими істотами. Згодом у чарівну країну вічної зими Нарнію вирушають усі четверо. Там, звісно, на дітей чекають надзвичайні пригоди й зустрічі з неймовірними персонажами, і зрештою вони рятують Нарнію від Білої Чаклунки, допомагаючи відновити владу справжнього правителя — лева Аслана.

      Казками Клайва Льюїса зачитується вже не одне покоління. Тож цілком природно, що їх нарешті вирішили екранізувати. До слова, якщо син Толкієна дуже скептично ставився до перенесення творів свого батька на екран, то пасинок Льюїса Даглас Грешем не лише схвалив ідею екранізації «Хронік Нарнії», а й сам виступив продюсером принаймні першої (бо будуть і наступні) стрічки. Режисером фільму став Ендрю Адамсон, який подарував світові «Шрека», тож за комп'ютерну графіку кіноказки, в якій без змодельованих на комп'ютері персонажів не обійтися, можна було не хвилюватися. Окрім того, Адамсон з дитинства є великим прихильником книг Льюїса і, за його словами, завжди мріяв їх екранізувати.

      Кіно, незважаючи на деякі недоліки сценарію, справді вийшло добрим (значно менш напруженим і похмурим, ніж останній «Гаррі Поттер»), цікавим (його залюбки подивляться і дорослі, і діти, для яких, скажімо, «Володар перснів» є трохи заважким) і дуже-дуже красивим. І досвідчені (Чаклунка Тільда Суїнтон та Лев Руперт Еверетт), і юні актори зіграли на «відмінно». Останні, мабуть, тепер мають усі шанси трохи посунути з п'єдесталів «Поттера» Деніела Редкліфа з компанією. До речі, один із хлопчиків, які опинилися в Нарнії, актор Скендар Кейнс, навчається з Деніелом в одній школі...