Це дiснеївський Пух.
Десь у ці дні, перед Різдвом 1925 року на сторінках газети «Лондон івнінг ньюз» в оповіданні «Неправильні бджоли» вперше з'явився кумедний плюшевий ведмедик Вінні-Пух. Син літератора Алана Александра Мілна Крістофер Робін дуже любив гратися зі своїм плюшевим ведмедиком, якого він назвав на честь побаченого у лондонському зоопарку мишка Вінні, він і став героєм оповідань, а хлопчик-друг Пуха — Крістофер Робін — тезка і портрет реального Крістофера Робіна. Звідки ж тоді взялися Віслючок, Паць, Кенгуру? З дитячої Крістофера, де вони жили у плюшевій подобі. У 1926 році популярні оповідання вийшли окремою книжкою, а потім у перекладі 40 мовами світу.
Через п'ять років після смерті автора, в 1961 році, Вінні-Пух перейшов у власність компанії «Уолт Дісней». Доньки Діснея дуже любили цю книжку і теж посприяли мультиплікації Вінні. Дісней трохи змінив ілюстрації художника Шепарда, які супроводжували оповідання Мілна.
Весь 2006-й рік компанія «Уолт Дісней» планує святкувати 80-річний ювілей ведмежатка, яке, хоч і з тирсою у голові, але гроші вміє заробляти ой як добре — 5,6 мільярда доларів щорічно: мультики, сувеніри, телепрограми, журнали, книжки. Прибутковішим за Пуха персонажем є тільки Міккі Маус. А тим часом, повідомляє newsru.com, внучка Мілна — Клер Мілн, яка живе в Англії, намагається повернути собі права на дідового ведмедика. На початку грудня американський суд відхилив її позов, і тепер англійка збирається подати апеляцію.
А в 2007 році вийдуть свiжі серії мультфільмів про ведмедика Вінні-Пуха, і там у нього з'явиться нова подружка — шестирічна рудоволоса дівчинка. Хоч нічого подібного в оповіданнях Мілна не було, але «продовження» історій про Пуха викликають шалений ентузіазм дорослих і дітей, бо як свідчать соціологічні опитування, найбільше приваблюють дітей стосунки персонажів, їхня дружба і доброта.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
