«Таємна вечеря» з примарою олімпійського вогню

      Зрозуміло, що всі шанувальники фігурного катання раді, коли чемпіонат України відбувається не на тренувальній «Крижинці», а в просторому Палаці спорту. Щоправда, дізнатися про сам факт проведення змагань такого рангу в Києві було непросто. Адже ніякої реклами його організатори не зробили ані для глядачів, ані навіть для ЗМІ, які, без сумніву, допомогли б Федерації фігурного катання «розкрутити» цю подію. Афіш не було не те що по місту, а навіть перед самим Палацом спорту (на його фасаді, втім, красувалися вивіски про дитячі ялинкові свята й виставку промислових товарів. Саме через це глядачами національної першості стали лише фахівці, журналісти, які про час змагань дізнавалися із «власних джерел», наче у грі «зламаний телефон», та кілька десятків людей, що зайшли у зал випадково, відвідуючи ту саму виставку товарів. Якби федерація піклувалася про авторитет фігурного катання, вона, мабуть, ретельніше підійшла до питання організації головного національного турніру. А  те, що в нас шанують цей красивий вид спорту, засвідчило недавнє «Шоу чемпіонів», організоване Віктором Петренком у тому ж таки столичному Палаці спорту. Тоді навіть за доволі високих цін на квитки зібрався повний зал.

      Для самих же віртуозів на ковзанах більше значення мало, «під кого» робився лід. Те, що добре для хокеїстів, абсолютно не влаштовує фігуристів. Утім у наших умовах добре, що взагалі є можливість провести чемпіонат України у пристойних умовах. Тим більше, що на відміну від багатьох олімпійських видів спорту, фігуристи мають обов`язково «відібратися» на Олімпіаду на національних змаганнях.

      З іншого боку, приїзд до Києва всіх наших провідних фігуристів значно зменшив «градус» суперечки за нагороди найвищої проби. Складність програм лідерів була вищою настільки, що срібні призери відставали від першого місця на фантастичну кількість балів. Потрібно, до речі, перевірити чи не став відрив Олени Ляшенко від Аліси Кірєєвої у 62,88 (!) бала результатом, який гідний Книги рекордів Гіннесса? Відчутну фору дали своїм переслідувачам й одесити Олена Грушина з Русланом Гончаровим, які вже років із десять тренуються в США (40,58 бала).

      Щодо такої величезної різниці, то, нагадаємо, Міжнародна федерація фігурного катання замість улюблених багатьма поколіннями «шісток» запровадила систему, коли за кожен складний елемент у композиції додається певна сума балів. Таке нововведення було зроблено з метою боротьби за об'єктивність суддівства. Щоправда, зарахувати чи не зарахувати виконання елементу, вирішує все той же суб'єктивний арбітр. До такого способу оцінювання ще слід звикнути, в тому числі й самим суддям. Тож не дивно, що українським арбітрам у цьому допомагають технічні делегати ІСУ. Скажімо, відомий фігурист Віктор Петренко на чемпіонаті України «інспектував» роботу бригади, яка оцінювала жіноче катання.

      У розряді жінок-«одиночниць», до речі, найважливіший національний турнір не дав повної відповіді щодо складу нашої команди на Олімпіаді-2006. Олена Ляшенко, зрозуміло, тут поза конкуренцією, хоча й залишилася вкрай незадоволеною своїм виступом. А ось на другу путівку претендують дві дівчини, якi одужали пiсля травм. У Галини Маняченко — давні проблем зі спиною, й лікарі не гарантують, що вона зможе підтвердити свою спроможність до 11 січня, коли президія федерації має остаточно затвердити склад збірної України на чемпіонат Європи та Олімпійські ігри в Турині. У цій ситуації шанс з'явився у третьої за рейтингом Катерини Пройди, яку ми теж не побачили на київському льоду, і теж через травму.

      Також неповноцінними виявилися змагання спортивних пар, адже наш провідний дует Тетяна Волосожар/Станіслав Морозов не виступає вже понад  місяць через перелом ноги у партнера. За їхньої відсутності без проблем першими стали Юлія Бєлоглазова та Андрій Бех, однак казати про те, що вони вже готові до подвигів на ЧЄ-2006 чи в Турині, ще зарано.

      Ось і виходить, що найцікавіше на чемпіонаті України побачив той, хто прийшов у Палац спорту в перші дні змагань. Підсумковою «родзинкою» змагань чоловіків стало те, що раніше ліцензію на Білу Олімпіаду для України здобув Віталій Данильченко, який узагалі чудово «вкотився» у сезон, але на північ Італії у лютому поїде не він, а Антон Ковалевський. Саме він вийшов із затінку в потрібний момент і виграв у друга-конкурента. Усе визначила коротка програма. Помилялися обидва спортсмени, але Віталій при цьому двічі впав, чим надав Антонові занадто вагому фору. І хоча в довільній програмі Данильченко впевнено виграв, наздогнати Ковалевського вже не зміг. І тепер у Ліон на першість Європи, так само як і на Олімпійські ігри до Турина, поїде саме Антон Ковалевський, новий чемпіон України. Можливо, це, на чийсь погляд, і не логічно, але чесно з точки зору спортивної боротьби.