Якимось чином характеризувати те, що робить Карпа, а вона в нас і швець, і грець, і ще... тут пасувало би, мабуть, якийсь соковитий матюк вставити, важко. Тому ми вирішили просто надати їй слово. Новий альбом гурту «Фактично самі» називається Lo-FiTRавми, а нова книга Ірени має назву «Перламутрове порно (Супермаркет самотності)».
1) Карпа скромно зауважує: «Одної миті я збагнула, що ця музика — найважливіше з усього, до чийого створення мені дався шанс долучитися. Зрештою, я простий ретранслятор того, що Бог збирається дати людям. Антени тих кількох людей, що транслювали Lo Fi, стирчали злагоджено і працювали дуже уважно...»
2) А також: «Моя нова книжка повинна була з’явитися ще на Форумі видавців, але її в останній момент вилучили з друку, позаяк я змінила видавництво, — говорить Ірена Карпа. — Вона суттєво відрізняється від моїх попередніх творів. Тут є чудова передмова Юрія Андруховича, я її читаю, і мені вже цього вистачає. Звичайно, там є секс, наркотиків нема, а якщо й є, то дуже мало. В назві більше обстьобується соціальне порно. Те, що відбувається в людях, їхня продажність, приналежність до системи. Обстьобується «помаранчева революція», те, що ті, хто кидався груддю на амбразуру, робили це лише для власного зиску. Усі імена та назви змінені, хоча, звісно, можна було писати правду, якою вона є, і потягатися за це по судах».
Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>
Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>
Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>
У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>
Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>
Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>
