Рух донизу з поглядом угору

      Українські шахісти за сумою своїх «медальних» здобутків навряд чи поступляться представникам якогось іншого виду спорту. Проте на позавчорашній прес-конференції лейтмотивом виступу президента національної федерації Віктора Петрова була якраз неувага держави до цієї інтелектуальної гри.

      Передусім це стосується фінансування шахів. Просто ганебно низькою, на думку фахівців, виявилася винагорода українській команді за перемогу на минулорічній шаховій Олімпіаді. Тоді кожен із шести гросмейстерів отримав від держави по дві тисячі доларів, що в п'ятдесят (!) разів менше, ніж переможці Олімпійських ігор-2004 в Афінах. У 2005 році фінансування шахів з державного бюджету становило 356 тисяч гривень — цих коштів ледь вистачило для поїздки нашої збірної на континентальну першість до Швеції та чемпіонат світу до Ізраїлю. А тим часом прогрес, що намітився останніми роками в майстерності шахістів, наприклад, Індії та Китаю, пан Петров якраз і пов'язує з потужною державною програмою розвитку шахів у цих країнах. Утім, як каже державний тренер із шахів Леонід Тимошенко, на весь наш спорт держава виділяє приблизно 5 мільйонів гривень. Мабуть, саме в цьому закладено камінь спотикання — треба, щоб авторитет спорту піднявся в очах законодавців Верховної Ради та уряду, котрі й формують держбюджет. Зараз керівництво ФШУ сподівається на допомогу Ради сприяння шахам, на чолі якої став міністр внутрішніх справ Юрій Луценко. А також на «спортивного» міністра Юрія Павленка, котрий пообіцяв виправити несправедливе ставлення влади до вітчизняних шахів.

      Якщо поглянути на проблему з іншого боку, то в часи панування комерційних інтересів у всіх сферах людської діяльності, спорт не є виключенням із загального правила. Треба самому шукати собі засоби для повноцінного існування, що й робить з різною часткою успішності більшість федерацій. Зрозуміло, що в шахах, які важко назвати видовищним видом спорту, зробити це непросто. Утім президент ФШУ заявив, що спонсори в його організації є й будуть, зауваживши при цьому, що бізнесмени вкладають гроші переважно туди, де все-таки бачать увагу держави. Але, як видно, ступінь цієї уваги є недостатнім. Причому не лише з боку влади. Адже згадаймо, як наші провідні гросмейстери влітку звинувачували в ігноруванні їхніх проблем не тільки державу, а й шахову федерацію. Як виявилося, зарплатню шахісти отримують у Міністерстві молоді, сім'ї і спорту, де вони зараховані на посади «спортсменів-інструкторів». Зрозуміло, за таких умов у юної й талановитої шахістки Ганни Музичук та її батьків знайшлися пiдстави поміняти громадянство на словенське...

      Наразі ж головна ноша, що лежить на плечах Федерації шахів, — це організація й проведення чемпіонату України. Причому нині провідні гросмейстери не палають бажанням виступати на такому турнірі. На думку Віктора Петрова, це викликано нокаут-системою проведення турніру, яку вони не надто полюбляють, тож, можливо, наступного року національне змагання відбуватиметься за іншою схемою.

      Приємним для фахівців став прогрес молодих шахістів: торік національну першість виграв 18-річний львів'янин Андрій Волокітін, а цього року в Рівному кращим став 19-річний уродженець Луганська Олександр Арещенко. В інший же час шахісти мають самі займатися пошуком шляхів заробити на хліб насущний. Більшість із провідних гросмейстерів їздять по комерційних турнірах за кордон, де, з одного боку, шліфують свою майстерність у двобоях з кращими гравцями планети, а з іншого — вимотують себе фізично. Передусім утома дається взнаки тоді, коли приходить час готуватися до командних виступів на найвищому рівні. Звернув на це велику увагу й головний тренер нашої чоловічої команди Володимир Тукмаков, розповідаючи про підсумки року, що минає.

      На його думку, рік 2005-й для шахової України вийшов не надто вдалим, особливо якщо зважити на значно більші успіхи попереднього періоду. Через зайнятість Іванчука, Пономарьова і Ко у комерційних змаганнях хлопці підійшли втомленими до чемпіонату Європи в Гетеборзі, де посіли лише п'яте місце. Краще виглядала ситуація напередодні світової першості, коли для шахістів нарешті змогли організувати тренувальний збір. Щоправда, на думку Тукмакова, він має тривати півтора-два місяці, аби майстри шахової гри підійшли до старту в оптимальній формі. Відтак у листопаді на чемпіонаті світу в ізраїльському місті Беєр-Шева нормально виступили лише Руслан Пономарьов і Сергій Карякін. Василь Іванчук перебував у поганій формі, але взяв своє за рахунок класу і великого міжнародного досвіду. Решта — Моїсеєнко, Ельянов, Волокітін — провели турнір нижче свого рівня, і як наслідок — лише четверта підсумкова позиція. Разом із гравцями частину провини за такий виступ взяв на себе й наставник команди.

      Фахівці сподіваються, що нарешті завершилася темна смуга в кар'єрі Руслана Пономарьова, тепер уже киянина. На недавньому Кубку світу в Ханти-Мансійську він не тільки єдиний з українців вийшов до 1/8 фіналу, а й дійшов до вирішальної дуелі, де лише в додаткових партіях поступився вірменину Ароняну. Гідним Тукмаков вважає виступ у Росії й Олександра Арещенка та Захара Єфименка (вони програли в третьому колі серйозним опонентам), котрих тренери будуть підключати до основного складу збірної. А от Карякін, Іванчук і Волокітін на Кубку світу не порадували фахівців, зійшовши з турнірної дистанції передчасно.

      Оновлена збірна України має проявити себе вже незабаром — у 2006-му на нашу команду чекає захист титулу чемпіонів шахової Олімпіади. Цей турнір через п'ять місяців відбудеться в тому ж Турині, де в лютому на головному старті чотириріччя змагатимуться представники зимових видів спорту.

      Приємною новиною для вітчизняних шахів стала поява турніру високого рівня і в Україні. Провести його планується у другій половині червня 2006 року у Форосі (в Криму), а середній рейтинг дюжини учасників, які зіграють між собою в одне коло, очікується на рівні 2700 балів. Призовий фонд змагання теж доволі солідний — 150 тисяч доларів. На думку Володимира Тукмакова, з урахуванням інтересів вітчизняних гросмейстерів, до Криму треба запросити п'ятох закордонних майстрів і сімох українців. ФШУ сподівається на участь у старті Пономарьова й Іванчука.

      До речі, на звітній прес-конференції очікували появи самого Руслана, але з якихось причин другий за рейтингом ФІДЕ український шахіст на зустріч із пресою, на жаль, не прийшов.