Що собі дозволяє партія Литвина — «сила Народна»?

      Нову, «помаранчеву», владу в П'ятихатському районі чекали неабияк. Короткочасний голова Дніпропетровської облдержадміністрації Юрій Єхануров у тому міг пересвідчитися, як кажуть, на власні очі. Ледь стало відомо, що він рекомендує Президентові на посаду керівника райдержадміністрації «стару гвардію» — відразу піднялася на ноги громадськість, на початку травня було зібрано підписи невдоволених мешканців району під колективним зверненням, яке направили на ім'я глави держави, Прем'єр-міністра Юлії Тимошенко і самого Єханурова. Проте все вийшло за принципом «А Васько слухає та їсть». Того місяця Президент призначив на посаду голови П'ятихатської райдержадміністрації Олександра Жарова, який віддавна працював у структурах місцевої влади, а до останнього часу був першим заступником районного голови.

      Щоправда, під час Помаранчевої революції Олександр Миколайович «засвітився» ледь не як керівник місцевого штабу Ющенка. Однак згадані підписанти таку причетність Жарова до опозиції зразка 2004 року категорично заперечують. Мовляв, він намагався потрапити до ющенківського штабу тільки перед пам'ятним третім туром виборів, але далі приватних розмов про підтримку Віктора Андрійовича та поспіхом причепленої помаранчевої стрічки на автомобілі Жарова справа не пішла.

      Навели підписанти й цілу низку інших фактів не на користь районного начальника. І «місцевим Мавроді» пана Жарова називали (це через те що в 1994 році він із посади заступника голови райдержадміністрації «виплив» у ролі керівника «піраміди» — філії фінансово-страхової компанії «Поліс», на яку клюнули чимало громадян, і чимало з них, зрештою, залишилися без своїх збережень), і причетним до значної частини бізнесу на П'ятихатщині, і ще багато чого наводили на доказ того, що «ющенківець» Олександр Миколайович — ніякий.

      Звісно, Жаров без бою здаватися не збирався. Отож змушений був засвідчувати власну «групу підтримки». У її складі — пан Василь Корнієнко, головний редактор місцевої приватної телекомпанії, колишній політпрацівник Радянської армії, який під час виборів поливав Ющенка брудом, а Майдан називав «сбродом». «Це — великий професіонал політичної пропаганди, який щиро ненавидить нову владу та завжди готовий завдати їй удару», — зазначали наприкінці весни активісти, що поставили підписи під листом проти Жарова.

      Певна річ, слово — не горобець. Але, з іншого боку, кожен має право на власну думку. Тож автор цих рядків особисто доклав неабияких зусиль, аби почути її безпосередньо з вуст самого Корнієнка, котрий тепер уособлює в П'ятихатках Народну партію Володимира Литвина (і ця партія, за свідченням мешканців району, неабияк пнеться до лаврів мало не керівної і спрямовуючої). Однак Василь Іванович так дременув разом зі своєю заступницею, що за ними годі було вгнатися.

      Тим прикріше, що саме на тему «керівної і спрямовуючої» на П'ятихатщині нині зчинився скандал, щонайменше, обласного масштабу. Ще цікавіше — вищезгадані підписанти тут виявили талант провидців, заявляючи про готовність пана Корнієнка завдати удару новій владі. Щоправда, у даному випадку ще треба поміркувати, по кому саме він «лупонув».

      Хоч би як там було, йдеться про фальсифікацію, стару болячку на новий лад. Лемент зчинив керівник фермерського господарства «Катюша» з села Чумаки Володимир Байсара. Сам він є активним членом партії «Батьківщина». Отож неабияк здивувався, дізнавшись, що до районного управління юстиції надійшла заява про реєстрацію первинного осередку Народної партії за його підписом. Пан Байсара ще більше отетерів, коли отримав копію відповідного протоколу. З нього випливало, що в Чумаках відбулися збори зі створення осередку партії Литвина за участю 9 осіб. З-поміж іншого вони ухвалили обрати його — Байсару Володимира Григоровича — головою. Так само без жодних на те підстав ревізором чумаківського осередку НП призначили Галину Синицю. Приголомшений фермер здійняв галас на всю область!

      У підсумку, навіть недавня заступниця Жарова в РДА Олена Литвинова написала заяву про звільнення за власним бажанням і тепер стала одним із найпомітніших діячів місцевого «руху опору». У ньому солідарні районні осередки, щонайменше, чотирьох партій — «Народного союзу «Наша Україна», «Батьківщина», «Реформи і порядок» та Української народної (Костенка). Їхні лідери переконані, що фальсифікація в Чумаках — то лише перша спроба масштабних неблагочестивих діянь.