У світі існують реальні механізми вимірювання знань людини. Про американську систему тестування «УМ» розповіла докторант Національного педагогічного університету Зарема Сейдаметова, яка нещодавно пройшла стажування у США з тестових вимірювань знань випускників шкіл.
Американські школярі ніколи не вчилися за уніфікованими планами і підручниками, бо всі школи були різні. Тож для того, щоб якимось чином привести результати роботи навчальних закладів до єдиного знаменника, у Сполучених Штатах Америки у 1900 році вирішили всі роботи випускників шкіл перевіряти в одному місці, а з 1926 року були введені тести. Згодом було створено і цілу науку з вимірювання знань.
У Сполучених Штатах випускники шкіл вступають у вищу школу через «паперовий» варіант тестування, а в університетах використовується вже комп’ютерний варіант. Iспити в університети діти складають у незалежних центрах тестування під час останнього року навчання у школі. Таких центрів у країні нараховується 3,5 тисячі. Iспит складається з двох частин — перевірки на придатність навчатись у вищому закладі та предметів, що є провідними для певного фаху. Все оцінюється у балах. Прохідні бали в університетах відрізняються. Є такі університети, яких влаштовує лише один iспит — на придатність навчатися. На цьому iспитi перевіряється рівень володіння мовою, вміння логічно мислити, знання з основ математики.
Тестування — платна процедура, але її вартість невелика, приблизно дорівнює ціні однієї піци. Iспит записують відеокамери. Роботи запечатують і відразу відправляють на перевірку в Прінстон (колись у Прінстонському університеті працював Ейнштейн) — у Службу освітянського тестування. Відповіді перевіряють два експерти незалежно один від одного. Якщо їхнi оцінки будуть однаковими, то перевірка вважається закінченою, а якщо ні — буде перевіряти це завдання ще й третя людина.