«Я вірю, що прийде час, коли щороку на початку січня, у переддень Переяславської угоди, ми проводитимо історичні семінари, а після цього ставитимемо в церкві свічку за упокій мільйонів людей, які загинули від наслідків цього акту», — сказав один iз переможців конкурсу школярських та студентських робіт на тему «Що принесла Переяславська рада Україні», студент iз Миколаєва Олександр Портнов. Нагородження переможців цього конкурсу, організованого видавництвом «Смолоскип» за підтримки подружжя Соколиків iз Канади, відбулося нещодавно у столичному Будинку вчених. «Я радий, що в молоді є зацікавлення темою Переяслава. Воно ще не стало масовим — точкою, що притягала б тисячі молодих людей. Але кілька десятків осіб прислали на конкурс свої праці», — сказав голова видавництва «Смолоскип» Осип Зінкевич. Твори переможців будуть опубліковані окремою книжкою і, можливо, побачать світ ще до кінця цього року.
Першої премії не отримав ніхто, зате других премій було аж чотири — в Яніни Давиденко з Полтави, Віталія Паздрія з Тернополя, Олександра Портнова з Миколаєва та Ігора й Олексія Сидоруків iз Києва. Третіх премій присудили також чотири: Людмилі Гузоватій з Харкова, Леоніду Караджану із Сімферополя, Надії Луців iз Надвірної, Миколі та Нелі Халтобіним iз Харкова. Четверті премії дісталися Діані Литвиненко та Марині Усовій з Кам'янця-Подільського.
До складу журі конкурсу ввійшли відомі дослідники — Ігор Гирич, Ярослав Федорук, Олег Проценко. «Всі роботи були написані на доволі високому рівні, — каже кандидат історичних наук Ігор Гирич. — При їх оцінюваннi ми враховували і віковий ценз, і навіть місцевість, де конкурсант проживає, адже не всюди доступ до джерел є однаковим. Важливою була самостійність мислення. Адже сказати щось зовсім нове на цю тему сьогодні не може навіть досвідчений науковець». Окрім нагороджень, відбувся студентський «круглий стіл» та презентація в молодіжному середовищі ваговитої книги «Переяславська рада 1654 року». Низку просвітницьких акцій, організовану відомими вченими та громадськими діячами, — наукові та молодіжні конференції в багатьох областях України, презентації ваговитого видання «Смолоскип» та Інституту української археографії та джерелознавства НАНУ «Переяславська рада 1654 року», поширення правдивої інформації про обставини підписання угоди та її наслідки — підтримує блок Віктора Ющенка «Наша Україна». «Оргкомітет конференцій має на меті дати можливість молодим ученим дослідити, висловити і наблизити історичну правду до якнайширшого кола українського люду. Прозріння наших політиків відбувається надто повільно. І наш обов'язок — відкривати розуміння того, які уроки слід винести з події, яку називаємо Переяславською угодою», — звернувся до молодих учених голова оргкомітету академік Микола Жулинський.
На «круглому столі» молоді дослідники відзначали передусім брак у країні правдивої інформації та громадських обговорень актуальних суспільних проблем. Студент Олександр Олійник з Харкова, як і багато його однолітків, вважає, що потрібні громадські обговорення з приводу входження України до різних утворень, у тому числі до ЄЕП і до ЄС. «Коли я в Севастополі готувався до написання своєї роботи, там важко було знайти якісь об'єктивні дослідження», — каже студент Олег Савченко. Видання ж таких книг, як «Переяславська рада 1654 року», які Осип Зінкевич вручив кожному учасникові «круглого столу», на думку Олега, допоможе молодим дослідникам у пізнанні історичних джерел. До речі, на думку багатьох студентів, для більшої об'єктивності історія України повинна включити в себе історію державних утворень, з якими пов'язує українців історична доля, зокрема Половецької держави, Кримського ханства, Литовського князівства, Речі Посполитої, Австро-Угорської імперії.
Тоді як старше покоління звично обурювалося «нахабством» сусідів («Коли вмикаєш FM-радіо — там тільки російська мова і музика! Це ж просто якась аномалія!)» та повторювало «кодуючі» словесні формули на кшталт «Не може найвища посадова особа видавати указ, за яким має відзначатися пропащий час для України!», молодше покоління в особі студента Педагогічного університету ім. Михайла Драгоманова — Сергія Василюка — поставило питання «руба»: «Нам треба визначитися, чи ми зможемо побудувати справжню українську державу, чи не зможемо. Якщо вирішимо, що не зможемо, — то немає сенсу і братися за цю справу. Якщо зможемо — то давайте осмислимо історичні й сьогоденні питання. У мене, все ж, є сподівання, що ми збудуємо українську державу, виправимо історичні помилки і знайдемо свій шлях у майбутнє». Сергій запропонував учасникам «круглого столу» висловити своє бачення — яким чином можна це зробити. «Треба починати з системи освіти, — переконував усіх одинадцятикласник з Тернополя Віталій Паздрій. — Зараз підручник з історії України, особливо для 8-го класу, «забитий» матеріалом, але по суті там нічого не сказано. Як на мене, треба більше звертати увагу на ключові моменти і розвивати мислення у дітей, щоб кожна особистість зуміла прийти до власного висновку». А Ігор Гирич нагадав, що «плюсом» для України є те, що з 1991 року в усіх регіонах школи працювали за єдиним підручником. Скажімо, підручник Курченка, який звинувачували в «буржуазному націоналізмі» виходив і українською, і російською мовами, його читали і в Харкові, і в Криму. «Але сьогоднішні підручники, на мій погляд, уже відстають від потреб освіти. Як на мене, у нас не може бути одного підручника на 10 років. Це повинен бути величезний спектр підручників. Має бути вибір. Але напрям написання має бути український», — зауважив учений.
Наступного дня учасники «смолоскипівських» заходів відвідали Переяслав-Хмельницький, де «помилувалися» пам'ятником «возз'єднанню» та взяли участь у конференції в Педагогічному університеті. А також почули обіцянку переяславського посадовця: «У нашому місті такої угоди більше не підпишуть».