Зошит із записами послань і листів владики Андрея довгі роки був «утаємничений» під заголовком «Щоденник українських буржуазних націоналістів» у фонді «Крайовий провід ОУН на західноукраїнських землях» Київського Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України. Отож для дослідників історії УГКЦ, спадщини митрополита і ІІ Світової війни він упродовж десятиліть був недоступний. Випадково натрапила на ці записи співробітниця Інституту юдаїки Жанна Ковба, працюючи над дослідженням «Рабини і греко-католицькі священики в роки Голокосту». І впорядкувала нову книгу — «Митрополит Андрей Шептицький. Документи і матеріали. 1941—1944» (Київ: Дух і Літера, 2003), де вміщено невідомі досі матеріали з історії Української греко-католицької церкви у період нацистської окупації, оригінали послань Андрея Шептицького, записані його секретарем отцем Володимиром Грицаєм, відомості про організаційну структуру виконавчого управлінського органу УГКЦ — Митрополичого Ординаріату. Ці документи свідчать про те, що Андрей Шептицький був надзвичайно сильним лідером нації, міг керувати громадою, давати лад церковній організації та висвячувати священиків у часи жорстокої війни.