Газова суперечка між Україною і Росією наближається до розв'язки. Адже так чи інакше наше населення не може взимку залишатися без тепла, а промисловість повинна отримати належні їй гігакалорії, аби працювати далі, збільшуючи ВВП. Коли і як зароджувався цей конфлікт, існує чимало суджень. Ми ж спочатку переглянемо історію питання. «Газпром» у серпні заявив про необхідність перегляду умов транзиту російського газу і визначив час, коли «блакитне паливо» має постачатися за новими умовами, — з 1 січня 2006 року. Росіяни пропонують перейти до винятково грошової форми оплати транзиту, а в рахунок оплати послуг продавати свій газ, виходячи з ринкової кон'юнктури. І справді, за п'ять років ціни на газ на європейському ринку збільшилися майже втричі й сьогодні становлять 200-240 доларів за тисячу кубометрів. Для Польщі, наприклад, на наступний рік ціну підняли вже до 200 доларів.
Не завжди був такий диспартитет цін. Cлід нагадати, що в 90-ті роки Україна купувала російський газ за ціною 80 доларів за тисячу кубометрів, а європейська ціна тоді становила 67 доларів. Отож, думаю, Росія мала б подумати і про компенсацію тих втрат. Нині вона пропонує підвищити ціну газу з 50 до 160, а якщо Київ швидко не погодиться, то і до 230 доларів за кубометр. Росіяни вважають, що останніми роками в України була можливість підвищити тарифи на газ на внутрішньому ринку до економічно обгрунтованого рівня. Однак приховується той факт, що ціну газу до 50 доларів за тисячу кубометрів було зменшено винятково за ініціативою російської сторони, яка виходила з економіки його транспортування. Ставка плати за транзит газу територією України для «Газпрому» становить 1,09 долара за транспортування тисячі кубів на відстань 100 км, тоді як у середньому по Європі вона становить близько 2,6 долара.